Глобалістика — це методологія наддержавного планетарного всесвітнього підходу до вирішення земних проблем:
• негативних наслідків науково-технічного прогресу;
• розширенням сфери міжнародного поділу праці;
• моральними наслідками;
• катастрофічним погіршенням рівня життя у найменш розвинутих країнах;
• загостренням міжнародних, релігійних та етнічних конфліктів.
Предмет глобалістики:
1. Перш за все, це — вивчення життєвої піднімальної сили Землі.
2. Ефективне вивчення та передбачення у таких галузях, як економіка, енергетика, космологія, політологія та інше.
3. Вивчення навантаження на біосферу.
4. Вивчення і активне використання навколишнього космічного простору.
5. Вивчення проблем світового океану.
6. Вивчення наслідків ненавмисних змін в альбедо Землі.
7. Проблеми, що стосуються використання невичерпних ресурсів Землі.
Економічна глобалістика є вихідною ланкою процесів глобалізації. Вона є результатом функціонування сучасної міжнародної економіки та розвитку науково-технічного процесу. В її основі лежать міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація господарського життя.
Глобалізація економіки - це багатогранні процеси, що відбуваються у світовому господарстві.
Зміст економічної глобалізації зводиться до тих процесів, що відбуваються в сучасних умовах у світовій економіці і ведуть до швидкого інтегрування світу в єдиний економічний простір, у результаті розширення міжнародної торгівлі, інтернаціоналізації виробництва та фінансових ринків, а також інтернаціоналізації товарної культури, поширенню якої сприяє об'єднана в єдину мережу глобальна телекомунікаційна система. Головними рушійними силами цих процесів є технологічний прогрес, розвиток міжнародної інфраструктури, революційні зміни в інформаційній технології та лібералізація торгівлі і міжнародних зв'язків.
Політична глобалістика є одним із напрямків глобалістики. Вона виникла на початку 90-х рр. ХХст. для вивчення політичних аспектів глобальної проблематики, політичних причин виникнення і загострення загальнолюдських проблем, а також для пошуку шляхів їх розв'язання, які пов'язані з політичною сферою життєдіяльності суспільства.
У політичній глобалістиці виділяють чотири основні підходи до пізнання феномена глобальних проблем людства під політологічним кутом зору:
1) дослідження політичних аспектів загальнолюдських проблем в цілому;
2) політологічний аналіз глобальних проблем;
3) вивчення проявів глобальних проблем у конкретних регіонах світового співтовариства та їх впливу на розвиток там політичної ситуації;
4) формування теоретико-методологічних основ політико-глобалітичних досліджень.
Якщо об’єктом політичної глобалістики є глобальний світ як цілісність, що розвивається, то відповідно, об’єктом економічної глобалістики є глобальна економіка як інтегрована цілісна система.
Предметом політичної глобалістики є дослідження закономірностей і законів політичної глобалізації світу і механізмів впливу політичної глобалізації на світовий соціум. Відповідно, предметом економічної глобалістики є дослідження закономірностей, законів і механізмів дії глобалізму і глобальної економічної системи як єдиного цілого. Як бачимо і політична, і економічна глобалістика мають якісно однорідні об’єкт і предмет дослідження. Тому і методологічні підходи і принципи цих наук повинні бути однорідними, але специфічно-особливими.
Політична глобалістика за своїми завданнями і методологічними принципами постійно проникає в сферу економічної глобалістики.
Це має об’єктивні і суб’єктивні причини. Об’єктивні в тому, що взаємно переплітаючись політична і економічна глобалізація формують інтегровану політико-економічну глобалістику.
Суб’єктивні причини в тому, що багато дослідників (наприклад, М.Шепеляв (3)) штучно розширюють поле діяльності саме політичної (близької їм) глобалістики.
