уміння розрізняти в реченні інформативні сигнальні ознаки граматичної структури (порядок слів у речнні, допоміжні дієслова, сполучні слова, прийменники); уміння виділять фразові стереотипи головних структур речення (видові-часові дієслівні форми); створення психологічної установки на пізнавання граматичної структури за її формальними признаками.
Методичны рекомендації: 1.Засвоєння пасивного граматичного мінімуму здійснюється з використанням тих же методів, як і активного: ознайомлення, тренування, застосування. 2.Граматичні структури пасивного мінімуму подаються в контексті (звуковому чи графічному). 3. Рекомендується широке використання узагальнюючих граматичних таблиць (форми інфінітиву). 4.Для засвожння пасивного граматичного мінімуму використ вправи на переклад, тестові завдання.
Формування активного та пасивного граматичного мінімуму. В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний
граматичний мінімум, який складається з - активного граматичного мінімуму та -пасивного граматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень має оволодіти тими граматичними структурами (ГС), які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі ГС, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення. Щоб сприймати і розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом.
Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, це володіння
граматичними навичками мовлення:
-репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння і письма, та
-рецептивними, тобто граматичними навичками аудіювання і читання.
8.
