Формування словникового запасу (активного, пасивного, потенційного); формування лексичних навичок (репродуктивних, рецептивних, навичок корист різними видами словників).
Лексичні мовленнєві навички – це навички одночасного відбору в пам’яті лексичних одиниць, які за своїм значенням відповідають змісту думки, що виражається, та граматично правильне їх оформлення у фразу.
Лексика як носій соціокультурної ті соціолінгвістичної інформації: сприяє формуванню уявлень про особливості іншої культури, побуту, звички і традиції; ознайомлює з нормами поведінки, правилами оформлення приватного та ділового листування; відображає національний колорит (фольклор, прислів’я, приказки). Яскраво виражено лінгвокраєзнавчу маркованість має фразеологія.
Етапи навчання лексики. Формування лексичної компетенції відбувається поступово. Вправи та методи, які використовуються відрізняються залежно від етапу навчання лексики.
На першому етапі навчання лексики при введені нових ЛО застосовується зображальна та натуральна наочність. На цьому етапі виконуються рецептивно – репродуктивні вправи. Такий тип вправи допомагає учням розвинути увагу та аудитивну пам’ять, сприяє швидкому сприйняттю значення слова та його звучання. Семантизація нової лексики з опорою на малюнокта мовний зразок допомагає розвивати уяву учнів, цікаво подати і закріпити нову лексику. На першому етапі метою відповідних вправ є введення нових ЛО, розвиток аудитивної пам’яті, а також засвоєння нових лексичних одиниць у мовленнєвій структурі.
Наступним кроком у засвоєнні нових ЛО є тренувальні вправи зі словами та словосполученнями. На цьому етапі застосовуються диференційні, підстановчі, конструктивні та трансформаційні вправи. Водночас така вправа допомагає розвивати пам’ять, мислення, увагу, орфографічні навички письма та інше. Метою другого етапу є автоматизувати дії учнів з ЛО, формувати лексичні навички письма, розвивати лексико – граматичні навички говоріння
. Вправи: підготовчі (мовні, некомунікативні); мовленнєві (умовно-комунікативні).
Підготовчі вправи: повторення ЛО за вчителем з виділенням наголосу, звукосполучення; диференціювання тематичної лексики; заповнення пропусків у реченнях; вибір синоніма/антоніма; лексичні ігри; складання словосполучень з окремих слів; розширення речень; знаходження еквівалентів у рідній мові.
Мовленнєві вправи: імітація мовленнєвого зразка (МЗ); підстановка МЗ; трансформація МЗ; завершення, розширення МЗ; відповіді на різнотипні запитання
Для закріплення і автоматизації зразків мовлення використовується такий вид мовленнєвої наочності як підстановчі таблиці. Робота з підстановчими таблиціями значною мірою сприяє автоматизації виучуваних зразків, допомагає учням у доступній та легкій формі засвоїти зразок таким чином, щоб використовувати його в усному мовленні. На цьому етапі переважають такі типи вправ як умовно – комунікативні, рецептивно – репродуктивні. Використання фонограми викликає інтерес, активізує роботу і сприяє запам’ятовуванню матеріалу. Метою третього етапу є засвоєння лексичних навичок говоріння на рівні речення, вміння самостійно висловлюватися на понадфразовому рівні з використанням нової лексики (самостійне вживання учнями лексичних одиниць у реченні, мікродіалозі, тобто вправи у непідготовленому мовленні).
4.
