. Методика - це теоретичний курс, навчальна дисципліна в педагогічному закладі; це сукупність форм, методів та прийомів роботи вчителя, це педагогічна наука. Становлення методики навчання іноземних мов як науки у нашій країні: 1930 р.: Рит, Щерба, Ахманова (методика виклад інозем мов являє собою практичне застосування порівняльного мовознавства. 40-50 рр.: Перовський та ін. (методика є педагогічна наука). 50-60 рр. Бєляєв (методика – прикладна психологія). Середина 50 р – виник напрямок, який почав трактувати методику як прикладну галузь декількох наук (лінгвістики, психології та педагогіки). Кінець 40 р. Рахманов, Миролюбов, Шатілова, Салістра (сучасне трактування методики як педагогічної науки, яка має свої закономірності та свої методи дослідження.
Методика навчання іноземних мов – це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи навчання й виховання на матеріалі іноземної мови. Об’єктом методики є навчання, а її предметом – метод навчання.
Загальна методика – займається вивченням загальних закономірностей навчання будь-якої мови, незалежно від характеру аудиторії.
Спеціальна методика – досліджує особливості навчання тих мовних явищ, які є специфічними для конкретної іноземної мови.
Зв’язок методики викад інозем мов з іншими науками: дидактика, теорія виховання, етнопедагогіка, культурологія, методика навч рідної мови, психологія, логіка, філософія, педагогіка, лінгвістика, інформатика, кібернетика, психолінгвістика, фізіологія вищої нервової діяльності.
Головні методичні категорії. Прийом – елементарна методична дія, спрямована на вирішення конкретної задачі викладання на певному етапі практичного заняття (прийом імітації, прийом підстановки).
Спосіб – група прийомів, спрямована на розв’язання більш загальних та складних навчальних задач (спосіб перекладної семантизації лексики включає прийоми тлумачення рідною мовою, перекладу.
Метод – узагальнена модель реалізації головної задачі, тобто спосіб діяльності, який найповніше відповідає поставленій меті (Методи діяльності вчителя (демонстрація, пояснення, організація тренування, організація застосування, контроль із корекцією та оцінюванням); Методи діяльності учнів (ознайомлення, усвідомлення, тренування/вправи, застосування, самоконтроль із самокорекцією та самооцінюванням)).
Підхід – стратегія навчання іноземної мови. Існують такі підходи: Біхевіористичний підхід (формвання навичок шляхом багаторазового механічного повторення); Свідомий пізнавальний підхід (засвоєння в першу чергу теорії, правил, дедуктивне навчання); Індуктивно-свідомий підхід (інтенсивна робота над численими зразками з наступним узагальненням, наближення методики вивчення інозем мови до методики засвоєння рідної); Комунікативний підхід (розглядає мову в першу й найголовнішу чергу як засіб спілкування).
Система – загальна модеь навчального процесу, яка відповідає певному методичному підходу і зумовлює відбір матеріалу, мету, зміст, форми та засоби навчання. В Україні визначені такі основні методичні системи: Свідомо-практичне навчання (базова система, автор Платохін); Комунікативно-функціональне навчання (експериментальне, автор Сірик); Інтенсивне навчання (альтернативне, Скляренко); Комунікативно-діяльнісне навчання (нова система, Биркун); Системно-комунікативне навчання (новеЮ Мартинова).
Засоби навчання – головні та допоміжні матеріали, які забезпечують процес навчання.
2.
