Будь-якій формі руху матерії, включаючи економічну, властива нестабільність, яка проявляється в тому, що зміни в будь-якому системному об'єкті нагромаджуються поступово і система їх сприймає спокійно, оскільки коливання, спричинені цими змінами, за своєю силою не перевищують потужність стабілізуючих механізмів системи. Як тільки домінування стабілізуючих чинників порушується, зв'язки, що утримували систему в спокійному стані, руйнуються, система збурюється, коливання її стають відчутними. Такий стан характеризує систему як
нестабільну. Періодичність таких коливань, які порушують стабільність системи, залежить від самої системи та сили тих причин, Що впливають на її коливання. Економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно, хвилеподібно. Така форма руху значною мірою пояснюється законом спадної граничної продуктивності усіх факторів виробництва. Якщо зміни в технологічному базисі галузей інфраструктури відбуваються через великі проміжки часу (споруди, мости, дороги тощо мають тривалий строк експлуатації), то йдеться про довгі хвилі. Якщо ж йдеться про верстати, машини, устаткування, строк їх функціонування значно менший (до 10 років), оновлення їх відбувається швидше. Це спричиняє
середні цикли. Таким чином, стає очевидним, що в самому технологічному базисі виробництва закладені підвалини хвилеподібного (циклічного) розвитку.
Теорії XIX ст. 1. Теорії суспільного виробництва (ПРИЧИНИ ЦИКЛІЧНИХ КОЛИВАНЬ Неможливість збуту одних товарів залежить від недостатнього обсягу виробництва товарів у інших галузях; Порушення пропорційності в суспільному виробництві; Землеробство з властивими йому циклічними коливаннями зумовлює циклічні коливання в промисловості);
2. Теорії обміну (Спекулятивні операції на товарному та грошовому ринках);
3. Теорії розподілу (Бідність спричиняє недостатній попит і породжує кризи. Причина бідності - в обмеженості ресурсів та в здатності людей непомірно стрімко розмножуватись; Нагромадження багатства та розширення виробництва, що не можуть з належною швидкістю пристосовуватись до швидких змін у попиті);
4. Екстернальні (зовнішні) теорії (Природні явища; війни; зміни політичного та суспільного устрою; відкриття нових земель, ресурсів, родовищ золота; зміни в темпах приросту населення і його міграція; науково-технічні відкриття та нововведення);
5. Інтервальні (внутрішні) теорії (Перенагромадження основного капіталу; Розширення та згортання банківського кредиту
); 6. Змішані теорії (На прикладі дитячої іграшки "конячки-гойдалки" показує вплив зовнішніх шоків, які можуть бути достатніми чи недостатніми за силою, щоб спричинити коливання іграшки (економічної системи), залежність коливань від природи самої іграшки (економічної системи), яка може бути чи не бути чутливою до зовнішніх впливів).
