Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. Ціна іноземної валюти встановлюється фінансовими органами шляхом котирування. Існує кілька видів котирування валют: пряме, непряме, спот-курс, крос-курс, форвард-курс
Спот-курс - це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.
Форвард-курс -так званий попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.
Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти. Сучасний етап грошово-валютних відносин характеризується такими режимами регулювання валютних курсів:
плаваючий, фіксований, змішаний. Плаваючий валютний курс встановлюється вільно, виходячи зі співвідношення попиту й пропозиції на певну валюту в умовах вільного грошового ринку.
Фіксований валютний курс передбачає встановлення твердих зареєстрованих паритетів, що покладені в основу валютних курсів і підтримуються державними фінансовими органами. Використ за умови наявності в країнах кризових явищ, при нестабільній економіці, високих темпах інфляції.
Змішаний валютний курс встановлюється на основі взаємодій сил вільного ринку з певним регулюванням курсу урядовими фінансовими органами. З валютним курсом тісно пов'язана
конвертованість валют. Конвертованість валюти означає ступінь її здатності вільно обмінюватися на національні грошові одиниці інших країн. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталу та ін. Розрізняють
повну і
часткову, внутрішню і
зовнішню конвертованість валют, а також замкнену (неконвертовану ) валюту.
За повної(вільної) конвертованості всі фізичні і юридичні особи як вітчизняні, так і зарубіжні, що володіють належною сумою грошей певної країни, можуть вільно і необмежено обмінювати їх на іноземні з метою здійснення всіх поточних і зовнішніх розрахунків.
За часткової конвертованості на операції з купівлі й продажу валюти державою встановлюються певні обмеження.
Внутрішня конвертованість валюти передбачає надання прав громадянам і юридичним особам лише певної країни купувати за національну валюту іноземну валюту для використання її насамперед у зовнішньоекономічній діяльності.
За зовнішньої конвертованості валюти лише іноземним резидентам надається право вільно обмінювати свої активи у грошових одиницях певної країни (у вигляді доходів, прибутку чи інших надходжень) на необхідну їм валюту інших країн і здійснювати перекази цієї валюти за кордон.
Замкнена (неконвертована) валюта-це національна валюта, яка функціонує лише в межах країни, не вивозиться за кордон і не обертається на світових валютних ринках.
