Аболіціоністська література — течія в літературі та публіцистиці США, ідейно пов'язана з аболіціонізмом — впливовим суспільно-політичним рухом за скасування рабовласництва в країні та боротьби проти расизму, дискримінації чорношкірих. Він зіграв значну роль у формуванні суспільної думки напередодні та протягом Громадянської війни у США. У галузі аболіціоністської прози широко відома Г.Бічер-Стоу, як авторка популярного роману «Хатинка дядька Тома», шо, за висловом Емерсона, «обійшов весь світ». Рабство засуджується в романі з морально-християнських позицій, шо спричинило надалі суперечливе ставлення до нього афроамериканської культурної спільноти. Гарієт Бічер Стоу американська письменниця. Виступала вона і як автор творів для дітей, зверталася до жанру моралістичної притчі. Бічер-Стоу вирішила написати книгу про жахіття рабства, саме в цей час письменниця отримала замовлення на роман від аболіціоністського журналу «Національна ера». Праця над «Хатиною дядька Тома «була розпочата в 1851 р. і тривала всього декілька місяців. Спочатку роман публікувався окремими розділами в журналі, а в 1852 р. вийшов окремою книгою. один з найперших в американській літературі соціальних романів реалістичного спрямування. У ньому правдиво та майстерно відображено життя негрів-рабів, драматизм доль невільників. У романі Бічер-Стоу йдеться про трагічну долю нефа Тома, змальовано картини свавілля білих щодо чорних рабів, пережиті нефами страждання та приниження їхньої людської гідності. Руйнуються сім'ї, дітей забирають від батьків і продають, дружин розлучають з чоловіками. На нефів дивляться як на предмет купівлі та продажу, але ж вони, як показує це Бічер-Стоу, за своїми людськими якостями ні в чому не поступаються білим, а часто й перевершують своїх хазяїв. Мулат Гарріс — талановитий винахідник, його дружина Ліззі проявляє гідну подиву мужність, ведучи боротьбу за свою дитину; маленька Топсі зігріває навколишніх своєю чарівністю і гумором; велична у стражданнях і скорботі Кассі вражає силою волі та мужністю. Усі вони гідні кращої долі. Стверджуючи необхідність покінчити з рабством, Бічер-Стоу розвиває в романі свою концепцію свободи, що й зумовило ідейно-естетичну своєрідність роману та особливості висвітлення в ньому негритянської теми.
