Зміни у поетичній манері письменника. Поєднання сатири й романтичної поетики у вірші «Сілезькі ткачі». У 40-і рр.. Гейне створює велику поетичну книгу «Нові вірші» (до неї увійшов цикл політичної лірики «Сучасні вірші», інші політичні вірші) і поему «Німеччина. Зимова казка ». «Сучасні вірші» - це саме цикл, тобто ряд віршів, об’єднаних загальним внутрішнім сюжетом і цілісної композицією. Його наскрізна ідея - ідея революції. Цикл відкривається віршем «Теорія», що ставлять його основну тему і написаним у бадьорому, призовному, наполегливому гонах. Справа поета - бути барабанщиком революції. Образ барабанщика, вперше по-що з’явився в «Дорожніх картинах», став для Гейне невіддільний від теми революції. До «Теорії» примикають «Адам перший» і «Пересторога» - вірші про поета, котра обрала сміливий шлях боротьби. Гейне порівнює такого поета з Адамом, вигнаним з раю богом - втіленням старого світу. Але поет не журиться про рай, де «були заборонені древа» і не було свободи. Вірш «Сілезькі ткачі»ч написаний як відгук на повстання ткачів у 1844 р. Очей засумованих сльози не точать; Сидять за верстатом, зубами скрегочуть: "Німеччині смертний покров ми тчемо, Трикратне прокляття в нього ввітчемо - Тчемо ми, тчемо ми!" "Прокляття на бога, кому ми молились, Як в голод і в холод під плотом тулились; Даремно молились і ждали весь час, Той бог був не наш, одурманив він нас - Тчемо ми, тчемо ми!" "Прокляття князям, королям і вельможам, Що ласки від них дочекатись не можем. Король в нас загарбав останній п'ятак, А потім звелів пострілять, як собак,- Тчемо ми, тчемо ми!" "Прокляття отчизні, де гнуться раби, Отчизні насильства, країні ганьби, Де хутко гниють, опадають квітки, Де сморід і гниль, де ростуть черв'яки - Тчемо ми, тчемо ми!" "Наш човник літає, верстат стугонить, Тчемо ми щоночі, щодня і щомить - Німеччині смертний покров ми тчемо, Трикратне прокляття в нього ввітчемо - Тчемо ми, тчемо ми!"