Центральне місце в ній зайняли "Етюди про звичаї", які письменник розділив на різні сцени життя. "Етюди про звичаї" складали загальну історію суспільства, де зібрано всі події та діяння. Кожен із шести розділів відповідав одній із головних думок. Кожен мав свій смисл, своє значення і охопив певний період людського життя: Сцени приватного життя зображують дитинство, юність і властиві цьому віку помилки. Сцени провінційного життя подають пристрасті у їхньому зрілому віці, описуючи розрахунки, інтереси й амбіції. Сцени паризького життя змальовують картину вподобань, пороків і невгамовних проявів життя, спричинених звичаями, що процвітають у столиці, де водночас можна зустріти і неповторне добро, і неповторне зло. Сцени політичного життя відбивають інтереси багатьох або й усіх - тобто йдеться про життя, що тече ніби не в загальному річищі. Сцени воєнного життя показують грандіозну картину Суспільства у стані найвищої напруги, коли воно виходить за межі свого існування - коли захищається від ворожої навали або вирушає у завойовницькі походи. Сцени сільського життя - це ніби вечір довгого дня. У цьому розділі читач уперше зустріне найчистіші характери і буде показано, як потрібно втілювати в життя високі принципи порядку, політики і моралі". Гобсек — твір Оноре де Бальзака, надрукована уперше в 1830. Пізніше увійшла до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула — лихвар Гобсек. Гобсек — складна, багатогранна і суперечлива особистість. Гобсек свідомо обрав професію лихваря. Він вважає гроші товаром, який можна вигідно продати і купити. Тому він не бачить нічого аморального в тому, щоб давати гроші в борг під великі відсотки і отримувати від цього прибуток. Такі правила будь-якої торгівлі. Гобсек вірить в безмежну силу і владу золота. Він заявляє: «Золото — ось духовна цінність нинішнього суспільства».
