Постать Бориса Грінченка займає вагоме місце серед когорти українських письменників. Насамперед він відомий як письменник, але разом з тим був перекладачем і критиком, вченим і публіцистом, педагогом та громадським діячем.Як прозаїк Борис Грінченко – автор близько півсотні оповідань і нарисів, кількох повістей, зокрема “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”. У малій прозі письменника можна виділити такі теми:
1) селянське життя в морально – етичних, побутових і психологічних вимірах (“Без хліба”, “Дядько Тимоха”, “Хатка в балці” та інші);
2) оповідання про дітей (“Грицько”, “Ксеня”, “Олеся”) та їх навчання (“Дзвоник”, “Украла”);
3) проблематика вчителів і школи (“Екзамен”, “Непокірний”);
4) твори з шахтарського життя (“Батько та дочка”, “Панько”) тощо.
Оповідання Бориса Грінченка виявили ґрунтовну обізнаність автора з життям і психологією українського селянина, пов’язані з педагогічною працею автора. Письменник зумів заглянути в душу дитини, перейнятися її болями, турботами. Візьмемо для прикладу оповідання “Екзамен”. У цьому творі автор зображує “великий” день в Тополівській волосній школі, коли сюди прибув голова екзаменаційної комісії. Його приїзду, напружено очікуваному, передувала значна підготовча ремонтна робота (вчитель Олексій Петрович мусив і сам замазувати глиною піч, бути “лікарем” свого стільця). Автор при цьому розкрив матеріальну нужду закладів такого типу, залежність учителів від усяких малограмотних “члєнов учіліщного совєта” на зразок шахрая – банкіра Куценка, які до того ж морально тероризують школярів. У підтексті оповідання звучить думка автора – педагога про ефективність навчання рідною мовою, а не чужою учням російською мовою.
Людинолюбним змістом, ненав’зливістю виховної ідеї вирізняється оповідання для дітей.
Як бачимо, дитячі оповідання Бориса Грінченка мають важливе пізнавальне та виховне значення. Вони вчать насамперед людяності, добра, дають уявлення про красу й потворність людської душі. Читаючи твори Бориса Грінченка для дітей мимоволі поринаємо у цікавий і захоплюючий світ дитячих образів, переймаємося їх болями, турботами, вчимося важливих життєвих істин, адже кожен твір несе повчальний зміст.
