На українських землях, що входили до складу Польщі з 1387 р., діяли такі джерела права:
Звичаєве право.
“Руська Правда”. Була чинною до першої половиниХV ст.
Збірники Магдебурзького права. У середині ХІV ст. у Кракові був заснований Вищий суд німецького права.
Вислицький статут 1347 р. Це перша кодифікована збірка звичаєвого права Польщі.
Вартський статут 1420-1423 рр. Ним регулювалися шлюбно-сімейні стосунки, питання успадкування й опікунства.
Королівські закони.
Загальні й особисті привілеї.
Законодавство сеймиків.
Акти Великого вального сойму.
Судовий прецедент.
До Люблінської унії у Великому князівстві Литовському правова система була більш розвинутою, ніж у Польському королівстві. Тому основою правової системи Речі Посполитої став спочатку Литовський статут 1566 р., а потім - 1588 р.
Джерела права Речі Посполитої:
Литовські статути.
“Статті Магдебурзького права” 1556 р. і пізніших видань.
Церковне право – номоканон (грецьке церковне право), церковні статути Володимира і Ярослава.
Звичаєве козацьке право. Мало офіційний статус на Січі. Ним закріплювався власний військово-адміністративний устрій, регламентувався порядок землекористування, укладання договорів, визначалися види злочинів і покарань.
