Приватна власність юридичних осіб.

Як суб'єкти права власності, юридичні особи приватного права мають певні права щодо формування, володіння, використання та розпорядження майном, що залежать від організаційно-правової форми юридичної особи та прав її учасників, акціонерів або членів.

Водночас можна виокремити спільні закономірності, що харак­теризують право власності юридичних осіб:

1.                  Юридична особа є єдиним власником належного їй майна. За­сновники (учасники) юридичної особи мають щодо її майна лише зо­бов'язальні права, якщо йдеться про господарські товариства чи ко­оперативи, або взагалі не мають майнових прав, якщо йдеться про громадські об'єднання, релігійні організації, фонди тощо.

2.                  Власністю юридичної особи є майно, передане їй як вклад (вне­сок) засновниками (учасниками, членами), а також майно, виробле­не і набуте юридичною особою на інших підставах у процесі діяль­ності.

3.                  Юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать і не порушують охоронювані законом інтереси інших осіб. Зміст права власності, межі і способи здійснення права власності юридичних осіб залежать від обсягу їх правоздатності.

4.                  Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через органи, що діють відповідно до закону, інших правових актів та установчих документів. Порядок призначення чи обрання органів юридичної особи визначається установчими доку­ментами. У передбачених законом випадках юридична особа може набувати цивільні права та брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.

5.                  В установчих документах визначаються джерела формування майна юридичної особи, порядок розпорядження майном, розподілу прибутків, збитків тощо.

6.                  Юридичні особи відповідають за своїми зобов'язаннями всім належним їм майном. Засновник (учасник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями засновника (учасника), за винятками, передбаченими законодавством чи установчими документами юри­дичної особи.

Перелік майнових об'єктів, джерела формування власності юри­дичних осіб (господарських товариств, кооперативів, громадських і релігійних організацій, об'єднань тощо) передбачені в ЦК України, ГК України, законах України «Про власність», «Про господарські то­вариства», «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про об'єднання громадян», «Про кооперацію» та ін.

Право власності на землю юридичних осіб закріплене у ст. 82 ЗК України.

Відповідно до цієї статті юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяль­ності, тобто для здійснення самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення еко­номічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Способа­ми набуття у власність земельних ділянок юридичними особами є:

-                 придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

-                 внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

-                 прийняття спадщини;

-                 інші підстави, передбачені законом.