ГК розуміє під штрафними санкціями господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, штрафні санкції:
а) завжди застосовуються у вигляді грошової суми;
б) підставою застосування штрафних санкцій є:
- порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності
- невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання;
в) суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 ГК;
г) законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
За загальним правилом розмір штрафних санкцій передбачається законом чи договором. Пріоритет у визначенні розміру санкцій надається закону. І лише в тих випадках, коли розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 ГК).
ГК передбачає різні способи встановлення розміру санкцій договором:
- У відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання;
- у певній, визначеній грошовій сумі;
- У відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання;
- у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
