Майном у сфері господарювання - сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються та використовуються у діяльності суб'єктів господарських відносин і відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Основою правового режиму майна є право власності, а також речові права осіб, які не є власниками, - право господарського відання і право оперативного управління
Відносини власності - це суспільні відносини, що виникають у зв'язку і з приводу привласнення матеріальних благ.
Власність в економічному розумінні - це економічне панування суб'єкта над об'єктом, що належить йому, використання суб'єктом цих об'єктів своєю владою й у власних інтересах.
Право власності передбачає можливість вільного, але в межах закону, використання власником свого майна у власних інтересах.
Правомочності власника щодо його майна, яке використовується у сфері господарювання, складні:
- володіння, користування та розпорядження,
- засновницькі (заснування інших суб'єктів господарювання та наділення їх відповідним майном),
- регулятивні (визначення меж використання майна, яке передається власником іншим суб'єктам господарювання на похідних від права власності правових титулах),
- оперативно-управлінські (управління створеним власником суб'єктом господарювання),
- контрольні (контролю за використанням майном, яке на певному, зазвичай похідному від права власності, правовому титулі закріплюється за іншим суб'єктом господарювання)
- охоронні (охорони прав власника від посягань інших осіб на його майно та захисту прав і законних інтересів власника у разі їх порушення іншими особами) повноваження.
Похідними правами від права власності у господарському праві є:
а) право довірчої власності;
б) право господарського відання;
в) право оперативного управління;
г) право користування (в тому числі оренди).
Всі вони є похідними від права власності й залежними від власника (первісного власника). В межах закону, що вимагає зміст кожного з цих інститутів, власник, залежно від мети передачі майна, тією чи іншою мірою «підрегульовує» свої відносини з відповідним суб'єктом.
