Для приготування і зберігання готових розчинів використовують попередньо добре вимитий посуд, місткість якого має бути трохи більшою за об'єм необхідного розчину. Речовину спочатку розчиняють у невеликому об'ємі (приблизно 1/3 необхідної кількості), а потім доводять розчинником до заданого. Іноді для попередньої обробки речовин, що не змочуються водою, використовують етанол за умови, що він не вступає в хімічну взаємодію з компонентами розчину.
Для приготування розчинів беруть чисті вихідні речовини і розчинники; використовують воду високого ступеня очищення, при необхідності (для натрію гідроксиду, натрію тіосульфату та інших речовин) її звільняють від вмісту карбону (IV) оксиду.
Рідкі кислоти (хлороводневу, нітратну, сульфатну) не рекомендують зважувати, а їх водні розчини приблизної концентрації готують розведенням хімічно чистих концентрованих кислот. Отриману концентрацію розраховують за ступенем розведення вихідних розчинів (рідин).
Розчиняючи у воді луги (калію і натрію гідроксиди), користуються захисними окулярами і Гумовими рукавичками. Ці речовини викликають хімічні опіки, тому брати їх руками заборонено! Через те що процес розчинення лугів екзотермічний, його проводять у термостійкому скляному або фарфоровому посуді при поступовому додаванні речовини. Готові розчини вилуговують силікатну кислоту і руйнують скло, тому їх краще зберігати в поліетиленових посудинах. На повітрі луги, поглинаючи воду і карбону (IV) оксид, утворюють малорозчинні карбонати.
