– мирна угода між гетьман. урядом Б.Хмельницького і представниками польс. короля Яна II Казимира Ваза, укладена 28(18) верес. в м. Біла Церква, післяБерестецької битви 1651 та осінньої кампанії 1651. Підписанню угоди передували гострі дебати сторін, у ході яких поляки наполягали на зменшенні козац. реєстру (див. Реєстрові козаки) до 12 тис., звільненні шляхетських маєтностей від перебування в них козаків, розірвання союзницьких стосунків Війська Запорозького з Кримським ханством. Укр. сторона вимагала підтвердження умов Зборівської угоди 1649. Переговори відбувалися на тлі заворушень в таборі козаків (див. Білоцерківське повстання козаків 1651) і збройного протистояння укр.-татар. і польс.-литов. військ. За Б.д. козац. реєстр встановлювався в 20 тис. осіб, причому поіменне оформлення реєстру мало завершитися до кінця поточного року. Виписані з реєстру козаки були зобов’язані повернутися до попереднього соціального стану. Козац. тер. визнавалися тільки землі Київського воєводства, де козаки мали право жити лише вкоролівщинах. З Брацлавського воєводства іЧернігівського воєводства реєстрові козаки повинні були виселитися. Шляхта одержувала дозвіл вернутися до своїх маєтків, у т.ч. тих, що розміщувалися на козац. тер. Б.Хмельницький отримав підтвердження гетьман. повноважень і привілей на м. Чигирин, однак підпорядковувався владі гетьманів великих коронних.Гетьман зобов’язувався до відкриття наступного сейму досягти союзу Крим. ханства з Річчю Посполитою, а якщо ні – жодних стосунків з ним не підтримувати. Укр. сторона позбавлялася права дипломатичних зносин з іноз. д-вами. На відміну від Зборівської угоди, у Б.д. не було пункту про лінію розмежування козац. земель з тер. Речі Посполитої, що означало зниження статусу політ. автономії Війська Запороз. до рівня станового імунітету козацтва. Б.д. спричинив значне загострення соціальної напруги в Україні, антигетьман. виступи і масове переселення козаків до Рос. д-ви. Перемога укр. армії над поляками в Батозькій битві 1652 анулювала умови Б.д.
 |
|
||||||
|
|||||||
