Інститути сучасної держави і її діяльність повинні відповідати етичним критеріям. Існує потреба в глибокому осмисленні моральних підстав держави, її моральних цілей, засобів і способів здійснення державної влади . На це націлена політична етика, яка задається питаннями моральності інститутів держави, законів, а також моральних якостей посадових осіб. Показово, що політична етика - це одночасно етика інститутів і етика чеснот. Інститути в моральному сенсі забезпечують людську поведінку зовні, а чесноти стабілізують цю поведінку зсередини. Зазначимо появу специфічної етики державної служби, а також спроби дати моральну оцінку інститутам влади як центральним ( парламенту, президенту, уряду ), так і місцевим.
Інститути держави полегшують людям моральну поведінку і певною мірою здатні виправити моральні відхилення в поведінці людей. Найкращими вважаються ті інститути держави., які не передбачають якоїсь особливої моральності громадян, але дозволяють досягати своїх цілей, користуватися правами, сприяти загальному благу.
Однак ці інститути не здатні замінити моральність індивіда . Більш того, чесноти, якими володіють політичні діячі та громадяни є передумовою етики держави. Чесноти - високоморальна поведінка, що стала звичкою . Класичні уявлення про основні чесноти пов'язані з чотирма ( кардинальні чесноти ) : мудрість, справедливість, мужність і поміркованість . У сучасній державі, громадянин повинен володіти моральними задатками, які давали б можливість, як цьому громадянину, так і всім учасникам відносин досягати своїх цілей, використовуючи існуючі інститути держави.
Проблема естетики влади і держави, стала розглядатися переважно у зв'язку з недемократичним ( тоталітарними ) державами. Саме для цих держав характерні претензії до насильницької гармонізації всіх областей життя, прагнення створити красиву видимість, естетизувати політику, здійснити театралізацію соціальної дійсності. Фактично в тоталітарній д-ві все оповито покровом естетики влади.
Сучасна д-ва, забезпечуючи плюралістичну демократію, не втручатися в культурне життя суспільства . Однак це не означає, що в умовах демократичного ладу питання забезпечення естетики влади і д-ви не є істотними . Досить очевидна роль д -х символів (президент, герб, гімн, прапор ), ритуалів (порядок прийняття законів, укладення договорів, проведення референдумів ), формування д-ї міфології ( способу життя, національних якостей). Особливо виділити міф як універсальний спосіб людського світоіснування з широкими можливостями його використання для критичного сприйняття світу. (напр. соціальні ілюзії, свідомо поширювані в суспільстві для досягнення певних цілей)
Сучасна д-ва прагне бути естетичною у всіх різноманітних формах свого прояву на шляху досягнення гармонії з суспільством і індивідом, що безпосередньо пов'язано з діяльністю ЗМІ . Використовуючи документальні та художні форми, ЗМІ створюють іміджі політичним партіям, держ. діячам , інститутам держвлади і т.д. Іміджі - цей свого роду ярлики, які поряд з особливостями, притаманними конкретним особам, інститутам, програмам включають штучно представлені характеристики . У сучасних д-вах відзначається тенденція зростання значення «політики театру», технології створення іміджів політичних діячів, найбільш бажаних інститутів д-ви, привабливих форм здійснення влади та інших образів. Багато в чому цілеспрямованою діяльністю ЗМІ створюється естетика сучасної держави.
