пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

35. Форми та види правових документів у сфері управління.


Діловодство взагалі – це робота, пов'язана з обліком, реєстрацією, контролем за виконанням і збереженням документів.\
Основну роботу по діловодству виконують спеціальні структурні підрозділи апарату управління підприємства (загальний відділ, канцелярія, секретаріат). Проте діловодством займається і юридична  служба, обробляючи велику кількість різних документів.
Правильне ведення діловодства дає можливість зорієнтуватися у всіх питаннях, які розглядає юридична служба, швидко підготувати довідку, зробити висновок і аналіз. Юридична служба одержує велику кількість офіційних документів, готує претензійно-позовні та інші необхідні матеріали. Недотримання термінів оформлення документів або їх порушення приводить до негативних наслідків, наприклад накладення штрафу.
Основними умовами раціональної роботи з документами є їх чітка систематизація, закріплена в номенклатурі справ (номенклатура справ – це систематизований перелік найменувань справ в діловодстві з визначенням термінів їх збереження).
Метою організації діловодства є максимальне зменшення об'єму паперів і використання технічних засобів отримання і обробки інформації; розробка і використання типових форм документів і встановлення чіткого порядку їх оформлення; розробка і використання  ефективної системи обліку документів, які поступають і відсилаються; забезпечення систематичного контролю за рухом претензій, позовів, справ в судах; розробка номенклатури справ з виділенням питань, які входять в компетенцію юридичної служби.
Юридична служба в діловодстві користується журналами: обліку договорів, претензій, позовних заяв.
Крім того, в діловодстві ведуться спеціальні справи, в які відповідно до номенклатури вкладаються накази вищих організацій; роз'яснення і інструктивні листи Вищого господарського суду Укра-їни; копії положень про підприємство і структурні підрозділи; плани роботи відділу і юрисконсультів; матеріали перевірок правової роботи в структурних підрозділах та інші.
Для обліку консультацій також ведеться журнал відвідувачів, в якому обов'язково указується суть консультації і форма її виконання.
Вказані документи зберігаються в юридичній службі протягом року, після чого передаються в архів. Цьому передує експертиза цінності документів, яку проводить комісія, призначена керівником.
Класифікація правових актів управління (далі – акти управління) має велике теоретичне й практичне значення, оскільки відображає специфіку завдань і функцій органів виконавчої влади та інших суб’єктів адміністративно-правових відносин.
Класифікацію актів управління можна проводити за різними критеріями.
За критерієм юридичної природи актів управління розрізняють нормативні, індивідуальні (іноді їх називають «ненормативні», «правозастосовчі»), змішані (комплексні) акти управління, директивні акти, рівнопартнерські (горизонтальні) договори та угоди. Таке розмежування правових актів управління зумовлено поділом правових форм здійснення управлінської діяльності органами виконавчої влади на правотворчу (правоустановчу) і правозастосовчу.
За критерієм суб’єктів, які видають адміністративно-правові акти,розрізняють:
— акти Кабінету Міністрів України;
— акти центральних органів виконавчої влади;
— акти місцевих органів виконавчої влади (крім того, в окрему категорію правових актів управління можна виділити акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим).
За критерієм юридичної форми вираження правові акти управління  поділяються на: постанови; розпорядження; накази; інструкції; правила;
положення.
При цьому слід відзначити, що в даному випадку здійснена класифікація охоплює виключно акти управління, які видають (приймають) органи виконавчої влади, а не органи державного управління у широкому ро¬зумінні).
За критерієм сфери дії правові акти управління поділяються на:— акти управління, що діють на всій території держави, на територіїспеціального округу чи особливої режимної території;— акти, що діють у межах сфери, галузі державного управління, регіону та в межах органу чи організації;— акти, дія яких поширюється на певне коло організацій чи громадян1.
За порядком прийняття адміністративно-правових актів виділяють акти, що приймаються: єдиноначальне; колегіальне; спільно двома абобільше суб’єктами; за узгодженням.
За критерієм функціонального змісту адміністративно-правових актів можна виділити:— акти, які приймаються для реалізації різних функцій управління (програма, бюджет, контроль, нормативи тощо);— акти, які мають чітко виражений галузевий характер (наприклад, акти управління промисловістю, освітою, охороною здоров’я та ін.);— змішані акти.
За критерієм «пов’язаності» адресатів виділяють:— акти, адресовані безпосередньо підлеглим суб’єктам;— акти, адресовані об’єктам у сфері їх функціональної діяльності;— акти з невизначено множинними адресатами;— акти з конкретними, персональними адресатами.
За формою акти управління поділяються на:— письмові акти, які є різновидом службових документів;— усні акти управління, що переважно використовуються при безпосередньому керівництві виробничою діяльністю, для забезпечення громадської безпеки, на транспорті, у військових формуваннях тощо;— конклюдентні дії, застосування яких не є надто широким, оскількивони знаходять своє зовнішнє відображення у певних знаках, світлових та звукових сигналах.
За характером повноважень акти управління можуть бути: а) видані на основі постійних повноважень; б) видані на основі тимчасових повноважень (зокрема делегованих).
За ступенем складності акти управління поділяються на: прості (рутинні) акти; складні акти; унікальні акти.Залежно від дати початку дії необхідно розрізняти акти управління, які вступають в силу: негайно (за загальним правилом), з дати підписання  прийняття; з дати, вказаної в самому акті; в термін, вказаний в іншому  акті; після державної реєстрації та офіційного опублікування.
Залежно від обсягу повноважень суб’єкта влади акти управління поділяються на:— дискреційні акти управління, що приймаються на вільний розсуд, в умовах широкої самостійності органу, посадової особи;— акти, що приймаються на основі альтернативних повноважень, що надають суб’єкту можливість вибору одного з кількох названих у норміправа варіантів;— акти «пов’язаної компетенції», що приймаються за відсутності можливості вибору.*
Варто наголосити, що найбільш універсальною та практично значи¬мою є класифікація правових актів управління відповідно до критеріїв юридичної природи, суб’єктів права видання та юридичної форми вираження, оскільки саме ці критерії є досить узагальнюючими й такими, що охоплюють майже всі інші юридичні властивості актів. Саме на теоретич¬них аспектах класифікації актів за цими критеріями вважаємо за необхід¬не зупинитися окремо.


21.12.2014; 23:26
хиты: 126
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь