Юридична служба організації, підприємства, установи може бути організована у таких формах:
- юридичний відділ. Це самостійний структурний підрозділ організації. Юридичний відділ очолюється начальником і підпорядковується безпосередньо керівникові організації (підприємства, установи).
- введений у штатний розклад юрисконсульт, який також буде самостійною структурною одиницею підприємства, організації, установи та підпорядковується безпосередньо керівникові.
- Юридичне обслуговування (юридичний супровід) господарсько-економічної діяльності організації доручається спеціалізованому суб’єкту (юридичній консультації, адвокатському об єднанню, юридичній фірмі.
У першу чергу необхідно враховувати об’єм правової роботи. При невеликому об’ємі правової роботи недоцільно утримувати штатну одиницю – юрисконсульта, оскільки це пов’язано, як правило, із значними витратами, які складаються не тільки із заробітної плати цього спеціаліста, але й інших виплат (зокрема, оплати тимчасової непрацездатності, відпусток тощо). Крім того, у разі утримання штатної одиниці юрисконсульта підприємство одночасно витрачає частину засобів на утримання робочого місця сучасного юриста, адже організація хорошого робочого місця сучасного юриста коштує недешево. Вказаним зайвим витратам підприємство може запобігти, доручивши юридичний супровід своєї діяльності сторонній організації, яка надає юридичні послуги.
Однак керівництво підприємства у жодному разі не можна допускати протилежної ситуації, коли є значний об’єм правової роботи, в умовах необхідності створення на підприємстві юридичного відділу, керівництвом утримується один юрисконсульт, який фізично не може впоратися із навантаженням. За таких умов «економія» засобів призводить здебільшого до дуже значних збитків для підприємства у зв’язку із неналежно виконаною договірною, претензійно-позовною та іншими напрямами правової роботи, які допускає юрисконсульт за умови надмірного навантаження.
Юридичний відділ, який складається з кількох юристів і керівника, доцільно створювати як окремий структурний підрозділ у тому випадку, коли об’єм правової роботи на підприємстві є значним і не під силу одному спеціалісту. При заміщенні посад, складанні і розподілі посадових обов’язків потрібно враховувати досвід роботи, кваліфікацію та спеціалізацію одержаної юристом освіти.
За умови зовсім незначного обсягу правової роботи керівник може виконувати її самостійно, за умови наявності у нього необхідних знань у юриспруденції.
У випадку доручення юридичного обслуговування господарсько-економічної діяльності підприємства адвокатському об’єднанню керівник підприємства укладає договір про надання юридичної допомоги із відповідним адвокатським об єднанням.
Одним із провідних факторів у визначенні структури юридичної служби є створення оптимальної спеціалізації юрисконсультів та їх груп. Зокрема, залежно від основних напрямів правової роботи на підприємстві, в організації доцільно виділяти у структурі юридичної служби підрозділи (юрисконсультів) з кадрової роботи (якщо цією роботою займається юридична служба), претензійно-позовної роботи, договірної роботи тощо.
Діяльність юридичної служби підпорядковується керівництву відповідної юридичної особи, що її створила. Юридичний відділ, юрисконсульт міністерства, відомства підпорядковується безпосередньо керівникові міністерства, відомства або за його рішенням одному із заступників керівника. Юридичний відділ, юрисконсульт підприємства, організації, установи підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємства.
Розподіл обов’язків дуже тісно пов’язаний з плануванням роботи юридичної служби. Даний розподіл здійснюється в залежності від об’єму роботи та структури юридичної служби. Доцільно розподілити функції так, щоб кожний юрисконсульт відповідав за окремі основні питання (удосконалення господарських взаємовідносин, забезпечення збереження матеріальних цінностей, взаємовідносини з транспортними організаціями, договірна робота, претензійно-позовна робота), а також за конкретні питання ділянки повсякденної роботи (кодифікація діючого законодавства, складання звітності).
