В основу систематизації форм міжнародної торгівлі за критерієм специфіки регулювання покладено наявність відповідних міждержавних і багатосторонніх угод, які визначають тип торговельного режиму данної країни з кожною окремою країною партнером.
Форми міжнародної торгівлі розділяють на три види:
1. За критерієм об’єкта:
- торгівля сировиною;
- торгівля паливом;
- торгівля продовольством;
- торгівля напівфабрикатами;
- торгівля готовими виробами ( виробничого та невиробничого призначення;
- торгівля послугами: виробничими, транспортними, експедиторськими, консультаційними,посередницькими, маркетинговими, обліковими.
2. За критерієм взаємодії суб’єктів МТВ:
- традиційна торгівля ( експорт-імпорт товарів та послуг);
- торгівля кооперуємою і спеціалізованою продукцією, що здійснюється на основі довгострокових угод;
- зустрічна торгівля ( бартер, операції з давальницькою сировиною, операції на компенсаційній основі).
3. За критерієм регулювання МТВ:
- звичайна МТ – здійснення регулювання в повному обсязі відповідно до національного законодавства;
- дискримінаційна МТ – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції;
- преференційна торгівля – торгівля при здійсненні якої застосовуються пільги ( податкові, митні);
Найпоширенішою серед цих форм міжнародної торгівлі є традиційна (проста) торгівля, тобто «вільний» експорт та імпорт товарів і послуг, який не зумовлений коопераційними зв'язками та зобов'язаннями щодо збалансованого обміну товарів. Така торгівля регулюється Конвенцією ООН щодо Договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, відомою під назвою Віденська конвенція. При традиційній торгівлі в обов'язки продавця (експортера) входить: поставити товар, передати документи стосовно нього та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та чинної Конвенції, а в обов'язки покупця (імпортера) — сплатити ціну за товар та прийняти поставку товару відповідно до вимог договору та чинної Конвенції.
Отже, крім зазначених, ані в експортера, ані в імпортера не виникає інших зобов'язань. А це означає, що після виконання угоди експортер має право, якщо це доцільно, змінити споживача (знайти іншого імпортера), не відступаючи при цьому від жодних зобов'язань. Аналогічно й імпортер має право вибору постачальника, заміни експортера без юридичних наслідків.
