До виникнення ТНК всі приватні іноземні інвестиції були в основному "портфельними". З появою ТНК частина міжнародного руху капіталу набуває форму прямих зарубіжних інвестицій.
Для визначення ТНК важливими є як кількісні, так і якісні критерії. ТНК сьогодні - це в основному великі за обсягом виробництва та величиною доданої вартості фірми, виключно ефективні з точки зору виробництва і прибутку. Вони мають величезний економічний потенціал. За деякими дослідженнями, 500 найбільших промислових корпорацій зосереджують 80% ПЗІ і власності зарубіжних філій. Частка ТНК у світовому промисловому виробництві становить приблизно 50%, близько 70% його вільних валютних та ліквідних коштів.
Разом з тим слід відзначити, що гігантські розміри не є обов'язковими для ТНК. Часто ТНК бувають порівняно невеликими за масштабами операцій, але надзвичайно гнучкими, виключно ефективними, особливо у сфері наукомісткої технології, обслуговування та ін.
Головними критеріями транс національності фірми є три моменти: 1) система міжнародного виробництва, що ґрунтується на розпорошенні виробничих одиниць по багатьох країнах; 2) проникнення в передові галузі виробництва, швидкий розвиток яких передбачає наявність величезних капіталовкладень і залучення висококваліфікованих працівників; 3) поведінка фірми [57, с. 326].
Транснаціональність капіталу і діяльності є основною рисою ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК являє один національний, а не багатонаціональний капітал.
За визначенням ООН, ТНК - це "підприємства, що володіють, або контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в котрій вони базуються" [57, с. 327].
Інакше кажучи, ТНК - це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), котра тримає акції цих підприємств. Для того, щоб бути спроможною контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20% до 40% акцій. В США. де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю достатньо оволодіти 10-15% акцій. В рамках концернів часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших країнах, економічним механізмом їх формування є ПЗІ. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК носить наднаціональний характер.
Характерною особливістю ТНК є: а) географічна диверсифікація виробництва на світовому рівні; б) диверсифікація діяльності та в) участь в міжнародній спеціалізації виробництва.
До виникнення ТНК всі приватні іноземні інвестиції були в основному "портфельними". З появою ТНК частина міжнародного руху капіталу набуває форму прямих зарубіжних інвестицій.
Для визначення ТНК важливими є як кількісні, так і якісні критерії. ТНК сьогодні - це в основному великі за обсягом виробництва та величиною доданої вартості фірми, виключно ефективні з точки зору виробництва і прибутку. Вони мають величезний економічний потенціал. За деякими дослідженнями, 500 найбільших промислових корпорацій зосереджують 80% ПЗІ і власності зарубіжних філій. Частка ТНК у світовому промисловому виробництві становить приблизно 50%, близько 70% його вільних валютних та ліквідних коштів.
Разом з тим слід відзначити, що гігантські розміри не є обов'язковими для ТНК. Часто ТНК бувають порівняно невеликими за масштабами операцій, але надзвичайно гнучкими, виключно ефективними, особливо у сфері наукомісткої технології, обслуговування та ін.
Головними критеріями транс національності фірми є три моменти: 1) система міжнародного виробництва, що ґрунтується на розпорошенні виробничих одиниць по багатьох країнах; 2) проникнення в передові галузі виробництва, швидкий розвиток яких передбачає наявність величезних капіталовкладень і залучення висококваліфікованих працівників; 3) поведінка фірми [57, с. 326].
Транснаціональність капіталу і діяльності є основною рисою ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК являє один національний, а не багатонаціональний капітал.
За визначенням ООН, ТНК - це "підприємства, що володіють, або контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в котрій вони базуються" [57, с. 327].
Інакше кажучи, ТНК - це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), котра тримає акції цих підприємств. Для того, щоб бути спроможною контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20% до 40% акцій. В США. де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю достатньо оволодіти 10-15% акцій. В рамках концернів часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших країнах, економічним механізмом їх формування є ПЗІ. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК носить наднаціональний характер.
Характерною особливістю ТНК є: а) географічна диверсифікація виробництва на світовому рівні; б) диверсифікація діяльності та в) участь в міжнародній спеціалізації виробництва.
а) Деякі ТНК функціонують більш ніж в 100 країнах. Наприклад, фірма "Інтернешнл Бізнес Мешінз" (виробництво електронно-обчислювальної техніки та оргтехнічного устаткування) має філії більш ніж в 80 країнах, "Сіменс" - в 52, концерну "Дженерал Моторс" належить 209 заводів в США, 12 - в Канаді і 32 - в інших країнах. При цьому обсяг виробництва закордонних філій ТНК перевищує обсяг експорту країн їх походження.
У багатьох ТНК досить висока питома вага зайнятих на підприємствах, розташованих за межами країн їх походження. Назвемо деяких лідерів:
"Нестле" (Швейцарія) - 96%, ІТТ (США) - 72%, "Юнілевер" (Великобританія-Нідерланди) - 70%, "Зінгер" (США) - 60%.
А ось дані дещо іншого характеру по деяких країнах:
❖ по Швейцарії - на 100 працюючих на підприємствах в країні припадає 79 робітників і службовців, зайнятих на швейцарських підприємствах за рубежем;
❖ по Швеції - відповідно 20 чоловік;
❖ по Фінляндії - 17;
❖ по ФРН-12.
б) Могутні ТН К шляхом диверсифікації своєї діяльності стають конгломератами на зразок американської "Інтернешнл Телефон енд Телеграф". ІТТ, зберігаючи монополію в галузі засобів зв'язку, має підприємства фармацевтичної та харчової промисловості, підприємства сфери послуг (прокат автомобілів, готелі тощо). Італійський концерн "де Бенедетті" включає в себе компанію "Оліветті" (виробництво друкарських машинок, канцелярського обладнання, комп'ютерної техніки), підприємства в галузі харчової промисловості, міжнародний концерн в галузі виробництва деталей для автомобілів, видавництво, газети тощо.
в) ТНК є домінуючим чинником внутріфірмової міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, що визначає структуру та географічний напрям світової торгівлі.
Внутріфірмова спеціалізація виражається у виробництві різних товарів різними філіями ТНК. Так, англійська філія "Дженерал Моторс" ("Воксхолл") спеціалізована на виробництві вантажників, західнонімецька ("Опель") - на виробництві легкових автомобілів. Подібним же чином голландський трест "Філіпс" сконцентрував виробництво прасок та міксерів в Нідерландах, радіаторів - в Шотландії, касетних магнітофонів - в Австрії. Спеціалізація торкається і виробництва складових елементів готової продукції. Наприклад, компанія "Форд" має три великих тракторних заводи, розташованих в Бельгії, Англії і США. Перший виготовляє всі види трансмісій, другий - всю гідравліку, а третій - автоматичні коробки швидкостей.
Спеціалізація розповсюджується і на науково-технічні дослідження. Американська корпорація ІБМ, лабораторії якої розкидані по всьому світі, доручила кожній з них певний напрям розробок. ЕОМ 360/40 була винайдена у Франції, а виготовлена у Франції і США. При цьому її запам'ятовуючий пристрій був виготовлений в Шотландії, тверді логічні компоненти - в Парижі, а інша арматура - в Нідерландах, Швеції та Італії.
Спеціалізація і кооперування між підприємствами однієї і тієї ж ТНК, розташованими в різних країнах, призводить до розвитку внутрікорпоративного обміну, котрий нині досягає 1/3 міжнародного торгівельного обігу. Двосторонні поставки філій однієї лише фірми "Форд" в Бельгії та
ФРН досягають 1/6 всього обсягу бельгійської зовнішньої торгівлі. Проведене в 1996 р. англійським управлінням торгівлі обстеження показало, що 22% вартості британського експорту становили внутріфірмові операції, такі як поставки філії "Форда" в Англії іншій філії тієї ж фірми в Бельгії або філії "Імперіел Кемікл Індастріз" в Англії її ж філії в ФРН. В обробній промисловості ТНК, як правило, створюють вузькоспеціалізовані підприємства, що виготовляють деталі та вузли в країнах, які розвиваються, або в НІК (де вартість робочої сили нижча), а кінцеве складання здійснюють в промислово розвинутих країнах. Внаслідок цього значна частина експорту продукції обробної промисловості країн, що розвиваються, являє собою внутріфірмову торгівлю ТНК.
Міжнародний поділ праці в формі спеціалізації та кооперування між підприємствами однієї і тієї ж корпорації, а також значна питома вага внутріфірмового товарообігу є якісними критеріями транснаціональності фірми.
Важливим якісним критерієм транснаціональності є поводження фірми, орієнтація і стратегія її менеджменту. Для ТНК визначальним вважається подвійна орієнтація їх діяльності. З одного боку, менеджмент фірми орієнтований на регіональний і глобальний ринок, на світові стандарти якості, витрат виробництва, ефективності і таке інше, на специфіку механізму функціонування цих ринків. З іншого боку, транснаціональна фірма здобуває за рубежем національне життєве середовище і повинна функціонувати згідно з його законами і правилами. ТНК повинні приймати оптимальні рішення як з точки зору стану світового ринку, так і з точки зору одного або більше національних ринків, на котрих вони здійснюють свою діяльність, в залежності від того значення, яке для даної корпорації має той чи інший вид рийка. В цілому частка зарубіжних продажів велетенських промислових корпорацій світу в загальному обсягу продажів досягає 1/4. Однак вона коливається в залежності від галузі (наприклад, для нафтових компаній вона становить понад половину) і від конкретної країни. Для багатьох компаній європейського походження внутрішні продажі становлять менше 10% загальних продажів. В таких умовах наукові методи управління повинні застосовуватись не лише на внутріфірмовому, але й на регіональному та світовому рівнях.
Як тільки фірма стає транснаціональною, вона зразу ж поширює прогнозування і стратегічне планування на міжнародний, а потім і на світовий рівень.
І, нарешті, характерною рисою ТНК є особливий підхід до відносин зі своїми клієнтами і конкурентами. Вважається, що ТНК повинні проводити пристосовницьку політику. Ця політика має такі риси: 1) відвертість в діяльності корпорації з акцентом на те, яким чином ця діяльність сприяє соціальним та економічним змінам; 2) готовність використати величезну міць корпорації в гідному напрямку (наприклад, технологічний трансферт і адаптація технології до місцевих умов); 3) чесність, котра дуже часто означає, що продавець повинен не лише уникати шахрайства, але навіть не допустити можливості його виникнення; 4) ясність, тому що вона допомагає пом'якшити ворожість, якщо використати спільну мову з тими, хто негативно налаштований проти корпорації.
ТНК формує новий принцип взаємовідносин з партнерами.
Принцип "конкуренція з усіма, а співробітництво з обраними" замінено іншим - "конкуренція з обраними, а співробітництво з рештою". Цей принцип реалізується у створенні так званих виробничо-комерційних агломерацій (BKA). BKA - це тимчасові, відносно усталені об'єднання, зі спільною виробничою базою, технологічною та науково-технічною єдністю. (Наприклад, в автомобільній, авіаційній та космічній промисловості).
