1. Сутність валюти і валютних відносин.
Валюта – грошова одиниця, яка використовується для виміру вартості товару. Валюта обслуговує функціонування світової економіки та інтеграцію до неї національних економік окремих країн.
Поняття валюта використовується в трьох значеннях:
грошова одиниця певної країни;
грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби;
умовна міжнародна грошова розрахункова одиниця або платіжний засіб.
Отже, зводити поняття валюти до грошової одиниці не можна, так як, грошова одиниця – це лише одна з складових явища грошей і вона не в змозі вичерпати таку складну функцію грошей, як світові гроші, Тим більше, при цьому зникають будь-які відмінності між грошима і валютою, тобто вона втрачає свої специфічні ознаки.
Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що валюта. – будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономічними відносинами.
Використання валюти для обслуговування зовнішньоекономічних відносин набуває форми валютних відносин. Характерними особливостями валютних відносин є:
валютні відносини складаються між економічними суб’єктами різних країн, які мусять дотримуватися вимог національного законодавства цих країн;
відносини реалізуються в складі світового ринку і тому зазнають впливу традицій, правил і вимог передбачених міжнародними угодами;
оскільки валютні відносини обслуговуються кількома валютами (три валюти – національна валюта імпортера, валюта міжнародного платежу, національна валюта експортера) то істотний вплив на них справляють чинники пов’язані з валютними ризиками;
в валютних відносинах переплітаються і вступають в суперечність економічні інтереси різних держав.
Зазначені особливості роблять валютні відносини надзвичайно складними і такими, які важко регулювати. Отже, валютні відносини – сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.
Рівень розвитку валютних відносин країни залежить від рівня інтеграції її економіки у світове господарство, тобто, чим вище розвинута країні зовнішня торгівля, її кредитні та інвестиційні, культурні та інші зв’язки із зовнішнім світом, тим масштабнішими будуть і її валютні відносини.
2. Валютна система та її елемент.
Під валютною системою треба розуміти сукупність двох елементів: валютного механізму та валютних відносин. Під валютним механізмом мається на увазі правові норми та інститути, які діють на національному та міжнародних рівнях, Валютні відносини – повсякденні зв’язки в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахункових, кредитних, валютних операцій.
Отже, валютна система – організаційно правова форма реалізації валютних відносин в межах певного економічного простору. Ці межі, збігаються з межами відповідних валютних ринків і тому валютні системи поділяються натри види:
–національна – організація валютних відносин на території певної країни, Її елемент: національна валюта, умови її конвертованої, механізм валютного регулювання, валютні обмеження та інші;
–світова – спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин, Її елементи: форми міжнародних розрахунків, платіжних засобів, режим валютних курсів, умови конвертованості, режим валютних ринків та ринків золота та інші;
–міжнародна (регіональна) – правова форма організації валютних відносин між групою країн. Її елементи: міжнародна розрахункова одиниця, спільні валютні фонди та регіональні кредитно-розрахункові установи та інші. Наприклад, Європейська валютна система (1979 р.), яка одночасно виступає, як елемент сучасної світової валютної системи.
Валютна система здійснює безпосередній вплив на економічне становище країни. Від ефективності валютного механізму, рівня втручання державних та міжнародних валютно-фінансових організацій в діяльність валютних, грошових ринків багато в чому залежить економічний розвиток промислово розвинутих країн. Вона примушує ці країни удосконалювати старі та шукати нові методи державно-монополістичного регулювання валютної сфери на національному рівні і наднаціональному.
