Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі:
1) торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем).
При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. В той же час використання торгівлі напряму передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду.
2) через посередників.
Переваги залучення посередників:
– підвищують оперативність збуту;
– підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу;
– посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах;
– підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу;
– являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.
