Хочасвітовегосподарствоіявляєсобоюціліснусистему, вононеоднорідне - складаєтьсязрізнихчастин, тобтопідсистем , якімаютьпевніспільністьіспецифіку. З тим, щоб забезпечити обгрунтованість і об'єктивність у підрозділі світового господарства на окремі підсистеми, фахівці використовують такі критерії: рівень економічного розвитку, соціальна структура господарства, рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків, тип економічного зростання.
Одним з найважливіших критеріїв виділення підсистем економічних виступає соціально-економічна структура господарства, яка грунтується на формах реалізації власності. Форми реалізації власності виступають важливим фактором розвитку світового співтовариства, роблячи визначальний вплив на формування суспільних відносин. Різні форми власності відображають різні ступені в поділі праці, а відносини індивідів до засобів праці визначають їх ставлення один до одного.
Поширеним критерієм визначення підсистеми виступає рівень економічного розвитку, який загалом характеризується обсягом ВВП на душу населення. Рівень розвитку включає також ступінь індустріалізації господарства (переклад виробництва на машинну основу) і структури виробництва, які є важливими умовами зростання національного доходу. Сучасний етап індустріалізації характеризується широким використанням інформаційної техніки та технології, що дають велику економію уречевленої праці, так само як і попередні технічні зрушення. В індустріальних країнах важливе місце займає виробництво споживчих товарів тривалого користування, а рівень виробництва засобів виробництва і предметів споживання приблизно однакові. В міру підвищення економічного рівня розвитку зменшується витрата сировини й енергії і замість натуральної сировини у все більшій мірі використовуються матеріали промислового, в основному хімічного походження.
По рівню національного доходу на душу населення країни поділяються на кілька груп:
• країни з високим рівнем національної доходу на душу;
• країни зі середнім рівнем національного доходу на душу населення;
• країни з низьким рівнем доходу.
Важливим критерієм визначення підсистем світового господарства виступає тип економічного розвитку, що виражає не тільки кількісні зміни в виробництві товарів і послуг, але й певні якісні зрушення.
• При екстенсивному типі розвитку економічне зростання досягається за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва при незмінній технічній основі, що призводить до практично незмінної ефективності виробництва.
• Інтенсивний тип економічного розвитку базується на збільшенні масштабів випуску продукції шляхом якісного вдосконалення факторів виробництва. Це припускає удосконалювання засобів і предметів труда, підвищення кваліфікації робочої сили, поліпшення організаційних параметрів виробництва, завдяки чому приріст виробництва забезпечується переважно за рахунок збільшення громадської продуктивності праці.
Характеристика підсистем місце в світовому господарстві нерозривно пов'язані з роллю в національних господарствах зовнішнього сектору, який знаходить своє вираження в експорті й імпорті товарів і послуг, русі капіталу. Він зачіпає напрямку, міри і форми участі країни в міжнародному поділі праці. Світовий рівень розвитку продуктивних сил інтернаціоналізації виробництва виключають можливість ефективного ведення господарства в рамках замкнутих комплексів. Міжнародний обмін забезпечує приплив відсутніх чи більш дешевих споживчих і капітальних товарів і послуг, а також доступ до додаткових ринків збуту. До основних показників, що характеризують роль зовнішньоекономічних зв'язків, відносяться експортні й імпортні квоти товарів й послуг, товарна структура зовнішньої торгівлі, характер участі в міжнародному русі капіталу, технології, робочої сили, ступінь відкритості (інтернаціоналізованності) господарства.
Досить важливою ознакою виділення підсистем виступає величина їх економічного потенціалу, що залежить не тільки від рівня розвитку, а й масштабу продуктивних сил, чисельності населення, розмірів території, наділеного природними ресурсами.
На підставі розглянутих критеріїв у світовому господарстві виділяється певна кількість підсистем. Найбільш великими підсистемами чи метасістемамі є три групи національних економік:
• промислово розвинені (капіталістичні) країни;
• країни з перехідною економікою (у минулому соціалістичні країни або з централізованим плануванням економіки);
• країни, що розвиваються.
