Міжнародні розрахунки - це розрахунки по зовнішній торгівлі товарами і послугами, а також некомерційній операції, кредити і рух капіталів між країнами.
Міжнародні розрахунки можуть здійснюватися в готівковій і безготівковій формі. Причому переважна частина їх здійснюється у безготівковій формі за допомогою записів на рахунках банків. Для здійснення розрахунків банки організовують свої закордонні відділи і кореспондентські відносини з іноземними банками. У міжнародних розрахунках використовуються головним чином національні валюти США, Великобританії, Німеччини, Японії, Швейцарії, а також міжнародні рахункові валютні одиниці такі як СДР і євро.
Міжнародні розрахунки здійснюються в основному під фінансові і комерційні документи. До фінансових документів належать: прості та перевідні векселі, чеки, платіжні розписки. До комерційних документів відносяться:
рахунки-фактури;
документи, що підтверджують відвантаження або відправлення товарів, чи прийняття їх до навантаження (залізничні, автомобільні, авіаційні накладні, поштові квитанції тощо);
документи страхових компаній морських страхувальників або їхніх агентів, оскільки експортні вантажі, як правило, страхуються;
інші документи (сертифікати, які засвідчують походження, вагу, якість або аналіз товарів, а також перетин ними кордону.
В даний час застосовуються такі основні форми міжнародних розрахунків: документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, аванс.
Акредитив - це грошовий документ, згідно з яким одна кредитна установа (банк) доручає іншій проводити за рахунок заброньованих для цієї мети засобів оплату матеріальних цінностей і послуг або виплатити представникові акредитива готівку.
Акредитивна форма розрахунків має певні позитивні і негативні сторони. Негативні сторони торкаються імпортерів, оскільки:
акредитивна форма розрахунків є порівняно складною;
вимагає більш високих комісійних платежів банкам за їх послуги;
веде до розпорошення їх капіталів, оскільки вони повинні відкривати акредитиви до одержання і реалізації товарів.
Позитивна сторона акредитивної форми розрахунків для імпортера полягає в тому, що ця форма дає можливість контролювати через банки виконання умов угоди експортером. Для експортера позитивна сторона акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що:;
забезпечує надійність розрахунків і гарантує своєчасну оплату товарів;
прискорює одержання платежу у випадку якщо банк проводить виплату негайно після відвантаження товару ПІД надані відвантажувальні документи;
Інкасова операція (інкасо) - це форма розрахунку, при якій експортер доручає своєму банку одержати від імпортера певну суму валюти при передаванні останньому відповідних товарних документів.
Розрахунки у формі інкасо дають певні переваги імпортеру, оскільки в нього немає потреби заздалегідь, як це має місце при акредитивній формі розрахунків, відволікати кошти з свого обороту. Проте для експортера ця форма розрахунків має певні недоліки:
експортер ризикує, оскільки імпортер в разі погіршення кон'юнктури ринку або фінансового стану може відмовитися від платежу;
значний розрив у часі між надходженням валютної виручки за інкасо і відвантаженням товару, особливо у випадку тривалого транспортування.
Банківський переказ - це операції, які здійснюються установами банку за дорученням вкладників дія переказу їх вкладів в іншу установу банку або зарахування на рахунок іншого одержувача. Банківський переказ здійснюється поштою чи телеграфом, відповідно поштовими або телеграфними платіжними дорученнями.
Відкритий рахунок як форма здійснення міжнародних розрахунків полягає в тому, що імпортер здійснює періодичні платежі експортеру після одержання товару. Відкритий рахунок використовується при розрахунках між фірмами, які пов'язані традиційними торговими відносинами; між ТНК і їх закордонними філіями за експортними поставками; між експортером і брокерською фірмою; між змішаними фірмами за участю експортера. Інакше кажучи, відкритий рахунок використовується тоді, коли існує високий рівень довіри до партнера. Авансові розрахунки - це розрахунки, які здійснюються імпортером до відвантаження товарів, а інколи навіть до їх виробництва. Це так звана передоплата. Якщо імпортер заплатив за товар авансом, то він кредитує експортера. Ця форма розрахунків найвигідніша для експортера. Вона найчастіше використовується у випадках будівництва об'єктів за кордоном, а також у випадках замовлень на будівництво літаків, суден, дорогого обладнання. В таких випадках замовники вносять авансові платежі на частину вартості контракту.
Крім розглянутих міжнародних розрахунків, у практичній діяльності використовуються перевідні векселі, чеки та кредитні картки. Перевідні векселі виставляються експортером на імпортера. Вони становлять собою документи, що містять безумовний наказ кредитора (трассанта) позичальнику (трассату) про виплату у зазначений строк певної суми грошей названій у векселі третій особі (ремітенту) або пред'явнику. За оплату векселя відповідальність несе акцептант, котрим виступає імпортер або банк.
Розрахункові чеки - це форма безготівкових розрахунків, за якої використовуються чеки. Чек виписується платником і передається одержувачу грошей. При пред'явленні чека банку сума його зараховується на рахунок пред'явника.
Кредитна картка - це кредитний білет (чек, ваучер, купон, магнітна картка або інший документ), виданий фізичній особі особою, яка веде бізнес у галузі споживчого кредиту, Кредитна картка засвідчує наявність у відповідній установі рахунку власника кредитної картки і дає право на придбання товарів та послуг у роздрібній торгівлі без оплати готівкою. В користуванні переважають кредитні картки американського походження.
Однією із форм міжнародних розрахунків є валютний кліринг. Валютний кліринг—це міжурядова угода про взаємний залік зустрічних вимог і зобов'язань, які виходять з вартісної рівності товарних поставок і наданих послуг. Валютні кліринги можуть бути двосторонні, багатосторонні та міжнародні.
