1.Бюджет ПФУ на 2014р.
Кабінет міністрів України затвердив бюджет пенсійного фонду України на 2014 рік з дефіцитом 18 млрд грн і обсягом бюджетних асигнувань 65700000000 грн. Про це йдеться в постанові уряду N202, опублікованому на веб-порталі уряду.
Загальні доходи пенсійного фонду, включаючи власні доходи, визначені в обсязі 233 млрд грн, без урахування доходів АР Крим. Витрати - на рівні 249 млрд грн, без урахування витрат на АР Крим. При цьому в бюджет закладено обов'язковий залишок коштів на початок наступного року в розмірі 2 млрд грн.
Нагадаємо, бюджет пенсійного фонду України на 2013 рік був затверджений з доходами 230 300 000 000 грн, витратами 252 100 000 000 грн і дефіцитом 21,8 млрд грн, що було на 5,4 млрд грн (24,8%) менше фактичного показника в 2012 році. За інформацією Міністерства фінансів України, обсяг кредитів, виданих Пенсійному фонду України з державного бюджету, на момент початку роботи нового уряду - у березні 2014 року - становив 51 млрд грн.
2.Трирівнева системи пенсійного забезпечення.
Основною складовою системи державного пенсійного забезпечення є чинна, так звана солідарна пенсійна система, яка діє на території України протягом століття. Вона розвивається, вдосконалюється і пристосовується до суспільного життя з огляду на економічне і політичне становище в державі. Ця система спирається на принцип «негайної виплати», коли страхові внески до Пенсійного фонду негайно виплачуються пенсіонерам, тобто відбувається солідарний (горизонтальний) перерозподіл доходів нинішніх працівників на користь нинішніх пенсіонерів. Іншими словами можна сказати, що
відбувається солідарність поколінь, коли працююче покоління утримує нинішніх пенсіонерів, які в свій час працювали і утримували пенсіонерів того часу. Основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення в Україні було втілено в Законі України «Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування в Україні» (далі – Закон) від 9 липня 2003 р. Згідно з цим законом система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (солідарна система), що ґрунтується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати
пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного
фонду.
Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (накопичувальна система пенсійного страхування, що ґрунтується на засадах накопичення коштів
застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових витрат).
Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, що ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їхніх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку,
3.Вік та страховий стаж для призначення пенсій по інвалідності після пенсійної реформи.
В ЧАСТИНІ СТАЖУ
Для призначення пенсії по І групі інвалідності, а також у період до 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом, або на день звернення за пенсією необхідно мати від 1 року до 10 років страхового стажу (стаття 32 та пункт 4² Прикінцевих положень Закону 1058), а саме:
до досягнення особою 25 років включно - 1 рік; від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки; від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки; від 35 років до досягнення особою 37 року включно — 5 років; від 38 років до досягнення особою 40 років включно — 6 років; від 41 років до досягнення особою 43 років включно — 7 років; від 44 року до досягнення особою 48 років включно — 8 років; від 49 років до досягнення особою 53 років включно — 9 років; від 54 років до досягнення особою 59 року включно — 10 років;
для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, а також починаючи з 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, на день звернення за пенсією, або в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом (чи в якому настала смерть годувальника), необхідно мати від 1 року до 14 років страхового стажу (статті 32, 36 та пункт 4² Прикінцевих положень Закону 1058), а саме:
до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно — 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно — 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно — 7 років; від 38 року до досягнення особою 39 років включно — 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно — 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно — 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно — 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно — 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно — 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно — 14 років;
особи, визнані інвалідами (незалежно від групи) після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 зазначеного Закону, тобто не менше 15 років.
До прийняття Закону 3668 особи, визнані інвалідами, мали право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;
від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
для осіб 32 років і старших - 5 років.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначалася непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності
Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачає зменшення необхідного страхового стажу для призначення пенсії особам, які стали інвалідами, та диференційоване підвищення необхідного стажу до 10 (15) років залежно від групи та віку встановлення інвалідності
Так, відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
для інвалідів I групи:
до досягнення особою 25 років включно - 1 рік ;від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки; від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки; від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років; від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років; від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років; від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років; від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років; від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років
для інвалідів II і III груп:
до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Особи, визнані інвалідами (незалежно від групи) після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, спочатку визначається розмір пенсії за віком, а потім - розмір пенсії по інвалідності. При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкового 'обов'язкове державне пенсійне страхування "(нагадуємо, що відповідно до цієї статті особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років і наявності страхового стажу не менше 15 років, для жінок з датою народження до 31 березня 1961 поступове збільшення пенсійного віку по схемою, зазначеної абзацом другим статті 26).
Якщо інваліди II і III групи не працюють та мають відповідний стаж роботи (без урахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого статтею 26 вищевказаного Закону), пенсія по інвалідності обчислюється у розмірі пенсії за віком.
Пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком обчислюється за наявності такого страхового стажу:
а) для інвалідів II групи:
у жінок - 20 років, а у чоловіків 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
у жінок - 21 років, а у чоловіків 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
у жінок - 22 роки, а у чоловіків 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
у жінок - 23 роки, а у чоловіків 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
у жінок - 24 років, а у чоловіків 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
у жінок - 25 років, а у чоловіків 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;
б) для інвалідів II групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і для інвалідів III групи - 35 років у чоловіків і 30 років у жінок.
Інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу у чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок.
Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які визнані інвалідами I, II і III груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку за наявності стажу наукової роботи не менше 20 років чоловікам і не менше 15 років жінкам і страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а особам із числа інвалідів з дитинства - незалежно від часу встановлення інвалідності.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою.
