1.Підстави виникнення та припинення пенсійних правовідносин.
Пенсійні правовідносини виникають за наявності норм права та за наявності певних життєвих обставин, що передбачені правом. Таки обставини називають юридичними фактами.
Юридичний факт – це закріплений у нормах права факт об'єктивної дійсності (подія, вольовий вплив людей), який виступає підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин. Зазвичай пенсійні правовідносини не виникають на підставі одного юридичного факту, дуже часто підставою для їх виникнення служить цілий комплекс юридичних фактів.
Комплекс юридичних фактів називають юридичним фактичним складом пенсійних правовідносин. За відсутності такого складу юридичні наслідки не настають. До юридичного складу ,необхідного для виникнення пенсійних правовідносин, можуть включатись такі юридичні факти, як :
- досягнення громадянином пенсійного віку; - інвалідність; - смерть годувальника; - утримання; - трудовий стаж; - вислуга років; - рішення компетентного органу щодо призначення пенсії. Наведений перелік юридичних фактів не є вичерпаним.
Юридичні факти в пенсійних правовідносинах поділяються на ті, яким належить провідна роль у виникненні пенсійних правовідносин . Зазвичай, це факти – події, настання яких не залежить від волі людей.
Крім того, виділяють факти дії, яки залежать від волі людей. Дії людей, в даному випадку, можуть породжувати виникнення пенсійних правовідносин. Наприклад, подання заяви про призначення того чи іншого виду пенсії – вольова дія, що породжує пенсійні правовідносини.
Інший вид юридичних фактів – це другорядні юридичні факти, яки самі по собі не служать підставою для виникнення пенсійних правовідносин, але в комплексі з головними юридичними фактами служать підставою для виникнення, зміни, припинення пенсійних правовідносин. Наприклад, наявність необхідного страхового стажу – не є головним юридичним фактом для призначення пенсії за віком, оскільки потрібно ще досягнення людиною певного віку.
Розглянемо детальніше юридичні факти, що необхідні для виникнення пенсійних правовідносини, що виникають з приводу призначення пенсії за віком. Для виникнення цих правовідносин потрібно мати в наявності декілька юридичних фактів:
1 досягнення певного віку
2 страховий стаж визначеної тривалості.
3 волевиявлення громадянина. Громадянин повинен виявити бажання вийти на пенсію та отримувати пенсійне забезпечення при досягненні ним певного віку
4 рішення компетентного органу щодо призначення пенсії за віком.
Для виникнення пенсійних правовідносин у зв'язку із пенсійним забезпеченням у разі настання інвалідності потрібен наступний юридичний склад:
1 наявність однієї з трьох груп інвалідності (оформленої належним чином за допомогою уповноваженого органу)
2 наявність страхового стажу певної тривалості (стосується пенсійного забезпечення з інвалідності, яка виникла як наслідок загального захворювання)
3 волевиявлення інваліда і акт відповідного органу щодо призначення пенсії з інвалідності.
Для виникнення пенсійних правовідносин щодо пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника потрібно мати в наявності декілька юридичних фактів:
- втрата годувальника, або факт його безвісної відсутності .Цей юридичний факт повинен бути оформлений належним чином.
- непрацездатність членів сім ї, які знаходилися на утриманні померлого
- рішення відповідного органу про призначення цього виду пенсії
Підставою для припинення пенсійних правовідносин виступають юридичні факти. Такими юридичними фактами можуть бути смерть пенсіонера, зняття інвалідності, досягнення пенсійного віку людиною, яка отримувала пенсію за вислугу років.
Cт.102 ЗУ »Про пенсійне забезпечення» передбачає, що при наявності юридичних фактів припиняючих або змінюючих пенсійні правовідносини пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Існують випадки, коли юридичний факт, що припиняє одні пенсійні правовідносини служить підставою для виникнення інших пенсійних правовідносин. Наприклад смерть пенсіонера, яка припиняє його пенсійні правовідносини, в той же час виступає підставою для початку пенсійних правовідносин для осіб, що жили на його утриманні. Вони будуть виступати як суб'єкти пенсійних правовідносин та отримувати пенсійне забезпечення у разі втрати годувальника.
Іншим прикладом виступає ситуація, коли пенсіонер має декілька підстав,яки дають йому право на різні види пенсійного забезпечення, але оскільки пенсіонер не може бути учасником відразу декількох пенсійних правовідносин, то одні правовідносини припиняються, а виникають інші.
Наприклад, особа отримувала пенсію за вислугу років, але вже досягла пенсійного віку, передбаченого законодавством України, та прийняла рішення, що хоче отримувати пенсію за віком. В такому випадку припиняться пенсійні правовідносини, пов'язані із отриманням пенсії за вислугу років, та почнуться інші – отримання пенсії за віком.
Винятком із положення про те, що людина не може перебувати одночасно в 2 або більше пенсійних правовідносинах складають інваліди війни. Ця категорія суб'єктів пенсійних правовідносин може перебувати одночасно в 2-х пенсійних правовідносинах: щодо забезпечення пенсією за віком, та пенсійних правовідносинах з інвалідності. Це положення закріплено у Законі України "Про пенсійне забезпечення”.
Ст. 6 цього Закону передбачає, що: ” інваліди внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини чи виконання інших обов'язків військової службі, внаслідок захворювання, пов'язаного із перебуванням на фронті або виконанням інтернаціонального обов'язку, мають одночасне право на різні види державних пенсій”
Cт.47 ЗУ ” Про пенсійне забезпечення” передбачає, що пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним. Таким чином юридичний факт, який вказує на працездатність члена сім ї померлого є підставою для припинення виплати даного виду пенсії.
2.Вислуга років у державних службовців.
Право на пенсію за вислугу років мають державні службовці, для яких державна служба є професійною діяльністю по забезпеченню виконання повноважень державних органів.
Перелік установ і посад державних службовців, питання обчислення вислуги років регламентується Постановою КМУ «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 3.05.1994р.
За Законом України «Про державну службу» суб’єктами права на пенсію є громадяни України, які відносяться до категорії державних службовців. Державні службовці – це працівники, що займають посади в державних органах та їх апараті всіх гілок влади по практичному виконанню завдань і функцій держави й отримують заробітну плату за рахунок Державного бюджету. До них прирівнюються (по пенсійному забезпеченні) народні депутати, судді, посадові особи митних органів, журналісти, державні нотаріуси, науковці, співробітники дипломатичної служби й органів місцевого самоврядування, інші працівники державних установ.
Основними юридичними фактами, з якими законодавець пов’язує право на пенсію державних службовців за вислугу років є : досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, наявність загального і спеціального стажу роботи державної служби.
Закон України «про державну службу» від 16.12.1993р.
Стаття 37. Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям
На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Однак, розглядаючи питання про пенсійне забезпечення державних службовців, необхідно відзначити, що державний службовець, звільнений з державної служби за навмисний злочин, здійснений з використанням свого посадового положення, або здійсненням корупційного діяння, втрачає право на одержання пенсії, передбаченої ЗУ «Про державну службу»
3.Умови призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».14.10.2014
Стаття 86. Пенсійне забезпечення працівників прокуратури
1. Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
2. Пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
3. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
4. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
5. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 70 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;
56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.
6. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
слідчими, суддями;
на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;
на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
7. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім’ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.
8. Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
9. Прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
10. У разі обрання прокурора, який має право на отримання пенсії за вислугу років або набуває таке право під час роботи на виборній посаді, народним депутатом України він має право на пенсію, що обчислюється із заробітку народного депутата України, або на пенсійне забезпечення за вислугу років на службі в органах прокуратури за його вибором.
11. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.
12. Прокурор, звільнений з посади у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину з використанням свого службового становища або іншого умисного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, втрачає право на призначення пенсії за вислугу років.
13. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
14. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.
15. Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну службу", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
16. Прокурорам у разі звільнення вперше з роботи у зв’язку з виходом на пенсію за вислугу років чи інвалідністю виплачується грошова допомога з розрахунку середньомісячної заробітної плати за рік перед місяцем виходу на пенсію (з урахуванням коригування заробітної плати у цьому періоді у зв’язку з її підвищенням на день звільнення) за кожен повний рік роботи прокурором, на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, про що робиться запис у трудовій книжці.
17. Особам, які отримали грошову допомогу у зв’язку з виходом на пенсію за вислугу років чи інвалідністю на підставі цього чи інших законів України, у разі наступного звільнення з органів прокуратури грошова допомога виплачується з розрахунку середньомісячної заробітної плати за рік перед місяцем звільнення (з урахуванням коригування заробітної плати у цьому періоді у зв’язку з її підвищенням на день звільнення) за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури після отримання зазначеної грошової допомоги.
18. Прокурорам, які не мають права на пенсійне забезпечення відповідно до цієї статті, грошова допомога виплачується в разі їх звільнення у випадку ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, а також у разі скорочення кількості прокурорів.
19. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім’ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім’ї. До непрацездатних членів сім’ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв’язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою тачетвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки
