1.Умови призначення пенсій за віком за Законом від 07.08.2011.
ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»
Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої ст 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом.
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у ЗУ "Про прокуратуру":
"Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".
Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
2) у ЗУ "Про пенсійне забезпечення":
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";
3) у ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";
4) у ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей":
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше";
5) у ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
"У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету";
"Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше";
"особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону";
"Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року";
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";
6) у ЗУ "Про державну службу":
"На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
7) у ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність":
"Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років.
"Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв";
"Пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою - сьомою цієї статті, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії";
"Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які визнані інвалідами I, II і III груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку за наявності стажу наукової роботи, передбаченого частиною другою цієї статті, та страхового стажу, передбаченого статтею 32 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а особам із числа інвалідів з дитинства - незалежно від часу встановлення інвалідності";
8) у ЗУ"Про статус народного депутата України":
"Після досягнення чоловіками 62 років і жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Нарахування пенсії здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії";
"Пенсія працюючому народному депутату в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ЗУ "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після припинення депутатських повноважень (звільнення з посади) - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності ВРУ.
2.Недержавна система пенсійного забезпечення.
Великі можливості для розвитку недержавного пенсійного забезпечення відкрились з прийняттям Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Він визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні, гарантії збереження коштів учасників та безпеки існування недержавних пенсійних фондів. Крім цього закону, законодавство про недержавне пенсійне забезпечення складається з законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, законів України «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього закону.
На даний час в Україні діють три види недержавних пенсійних фондів: відкриті, професійні та корпоративні. З метою усунення можливих зловживань у сфері недержавного пенсійного забезпечення управління коштами пенсійних фондів розбите на декілька етапів, за кожен із яких відповідає певний суб'єкт. Зокрема, з моменту створення недержавний пенсійний фонд повинен укласти договори: про адміністрування фонду – з адміністратором, який мас відповідну ліцензію; про управління активами – з відповідною компанією; про обслуговування коштів фонду – зі зберігачем. При цьому зберігач не може бути пов'язаною особою пенсійного фонду, адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, засновників і аудитора такого фонду та їхніх пов'язаних осіб. Діяльність фонду має проводитись на неприбутковій основі. Закон також регулює склад активів недержавного пенсійного фонду, встановлює загальні обмеження інвестиційної діяльності з його пенсійними активами. Окрема увага приділяється питанням ліквідації пенсійного фонду та передачі його активів іншим фондам.
Після прийняття Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в країні різко зросли інвестиційні очікування. Банки, небанківські фінансові установи, інвестиційні фонди чекають на потік дешевих довгострокових коштів населення. Водночас і державний сектор економіки прагне залучити найбільш лояльного та зручного інвестора – власне населення. Дійсно, як показує світовий досвід, кошти, акумульовані на персональних пенсійних рахунках, можуть надати потужного поштовху в розвитку народного господарства.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у доповіді про стан недержавного пенсійного забезпечення перед набранням чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» зазначила, що станом на грудень 2003 р. в Україні реально функціонувало 22 недержавних пенсійних фонди (НПФ), що забезпечували додатковим недержавним пенсійним забезпеченням приблизно 31 тис. осіб. Обсяг залучених активів дорівнював 16 мли. грн. Схема їх використання мала такий вигляд: залучені кошти розміщувались на депозитних рахунках (в одному чи декількох банках), а отримані відсотки розподілялись між учасниками НПФ пропорційно розміру їх внесків. На початку 2004 р. спостерігалося зростання кількості учасників недержавних пенсійних фондів. Після набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» першими зареєструвалися чотири НПФ, створені банками «Аваль», «Ва-банк», корпорацією «Стірол» та об'єднанням хіміків.
На сьогоднішній день в Україні вже є перші результати реалізації програми недержавного пенсійного забезпечення, водночас іде становлення відповідного ринку фінансових послуг. За підсумками 2010 року в системі недержавного пенсійного забезпечення в Україні близько 45 тис. учасників. Для країни з ринковою економікою цей показник не дуже великий. Він свідчить не тільки про недостатню довіру працездатного населення до недержавних пенсійних фондів, але й про низький рівень доходів населення України. Однак, зарубіжні експерти вважають Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» найкращим не лише в СНД, а й в усій Центральній та Східній Європі.
Однак, за словами директора Українського інституту розвитку фондового ринку Д. Леонова, свого часу українці втратили чимало довірених державі грошей, а тому і не зважають на світовий досвід.
До того ж, слід пам'ятати, що державні папери через свою неризикованість мають для інвестора найнижчий дохід. А НПФ в Україні сьогодні хочуть показати високу результативність (клієнти її дуже цінують) за короткий чає. І тому надають перевагу іншим об'єктам інвестування. Насамперед, вкладають гроші в банківські депозити. Хоча, за даними Держфінпослуг, останнім часом намітилася тенденція до зменшення інвестицій в депозити. Якщо раніше понад 90% активів НПФ розміщувалося на депозитах, то сьогодні вже менше ніж 80%. Це пов'язано з тим, що інвестиції в депозити вважаються найменш збитковими, особливо для недержавної пенсійної системи, що має порівняно дрібний капітал. До того ж, ці інвестиції малозатратні, на відміну від вкладення капіталу, наприклад, в акції підприємств.
Відомо, що Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» надає широку можливість диверсифікації інвестування пенсійних коштів, що є головною запорукою їх збереження. Ринок розвивається, інвестиційна привабливість його об'єктів змінюється.
Завдання ж компаній з управління активами НПФ – враховувати такі зміни на користь клієнтів своїх фондів. На жаль, як наголошують фахівці з цінних паперів та фондового ринку, сьогодні в Україні не хочуть думати на перспективу. Випускати, скажімо, облігації з урахуванням подальшого фінансового зміцнення системи недержавного пенсійного забезпечення. Тобто ті облігації, які сьогодні міг би придбати НПФ і з часом заробити на них великі кошти, які знову ж таки повернулися б інвестиціями у вітчизняну економіку. А тому державі було б дуже вигідно забезпечити випуск відповідних облігацій. Зрозуміло, що до здійснення масових виплат додаткових пенсій із системи недержавного пенсійного забезпечення мине ще років 15-20. Отож, ще є час зробити ці виплати максимально великими.
Сьогодні в Україні говорять про необхідність внесення поправок до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення. Робиться це з двох причин:
• по-перше, застосування закону на практиці показало, які саме з його положень необхідно вдосконалити;
• по-друге, стало зрозуміло, що недержавне пенсійне забезпечення – це мільярдні кошти, які потрібно ретельно контролювати, тому що багато хто намагається сьогодні підлаштувати законодавство щодо НПФ під свої потреби. Існують законопроекти, які покликані вдосконалити функціонування третього, добровільного рівня пенсійного забезпечення в Україні. Цих законопроектів декілька. Одні з них мають узгодити положення законів «Про недержавне пенсійне забезпечення» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб і суб'єктів підприємницької діяльності» щодо реєстрації і ліцензування НПФ й інших установ, що працюють з внесками на добровільне недержавне пенсійне страхування. Автори законопроектів пропонують внести зміни в регламентацію роботи НПФ і компаній з управління їхніми активами. Йдеться, наприклад, про необхідність збільшення статутних фондів НПФ до 700 тис. євро (у випадку кризової ситуації фонд зможе власними коштами розрахуватися з клієнтами). На думку багатьох експертів, така пропозиція не є доцільною. Адже досвід інших країн свідчить: власних коштів фонду ніколи не буває достатньо для компенсації втрачених активів.
До того ж, розмір статутного фонду – не головне. Насамперед, необхідно вміти розумно розпоряджатися пенсійними активами. Дискусійними виявилися і ті положення законопроектів, у яких йдеться про доцільність розширення об'єктів інвестування за рахунок банківських продуктів, особливо зростання ролі банківських депозитів. За словами Дмитра Леонова, «зелене світло» банкам, гарантоване новими законопроектами, перетворить банки на солідних конкурентів НПФ. Але чи піде це на користь особам, які хочуть заробити додаткову пенсію – невідомо: згідно з українським законодавством пенсійні гроші в НПФ більш захищені, аніж у банку. Сьогодні відповідні законопроекти знаходяться на обговоренні в профільних парламентських комітетах.
Ефективна діяльність системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення в її взаємодії з обов'язковими рівнями нового пенсійного забезпечення дозволить розподілити між складовими пенсійної системи ризики, пов'язані зі змінами в демографічній ситуації та економіці. Такий розподіл ризиків зробить пенсійну систему більш захищеною, фінансово стабільною, а рівень життя майбутніх пенсіонерів – більш високим.
3.Пенсії ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Умови призначення.
Згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмір відшкодування фактичних збитків.
— Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затверджено Порядок обчислення таких пенсій, згідно із ним пенсія призначається:
У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
- з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватись виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
- на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26.04.1986 по 01.08.1987, за її бажанням пенсія може обчислюватись виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони відчуження за медичними показниками у зв’язку із переопроміненням, за її бажанням пенсія може бути обчислена виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
- менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
- менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватись виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на святкові і вихідні дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу в робочі дні, а доплата та вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати;
- менше місяця та захворіла на променеву хворобу, пенсія обчислюється згідно із статтею 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Якщо робота проводилась вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менше 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.У разі, коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більш як 25, 4, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьований час.
В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, після проведено розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.
Пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, що такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні – 5. ІІ – 4, І-3).
При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3000 карбованців.
Призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період надаються підприємствами, установами, організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками.
До заяви додаються копії:
- перереєстрованого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та вкладки до посвідчення (з пред’явленням оригіналів);
- архівної довідки про відсутність документів щодо оплати праці за ліквідованим підприємством, установою, організацією;
-особового рахунка, розрахунково-платіжної відомості, табуляграми з планом рахунків (розшифрованими кодами) або довідки підприємства про фактично виплачену у 1986-1990 роках заробітну плату в зоні відчуження, у тому числі за її складовими, із зазначенням суми та дати виплати (за наявності);
- довідки про періоди несення служби (виконання робіт), виданої військовою частиною (підприємством) або Галузевим державним архівом Міноборони, довідки Галузевого державного архіву CБУ, довідки інших архівних установ та архівів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, Міністерства оборони Російської Федерації, витягу із журналу обліку виїздів у зону відчуження, в яких зазначаються дні виїзду на об’єкти (в населені пункти) зони відчуження;
- документа, що підтверджує факт виконання робіт у зонах небезпеки зони відчуження, на об’єктах, місцевостях (населених пунктах) у 1986-1990 роках, визначених рішеннями Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (за наявності);
- колективного договору або положення про оплату праці, що були чинними на підприємстві, в установі чи організації у відповідний період, інших документів про умови та режим роботи підприємства та заявника (із зазначенням змін, підсумованого обліку робочого часу та облікового періоду - місяць, квартал тощо), наказів по підприємству, інших документів заявника; табеля обліку робочого часу заявника в зоні відчуження або шляхового листа (за наявності), що засвідчені печаткою підприємства, у складі якого виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якому зазначено час, фактично відпрацьований у зоні відчуження заявником.
Копії документів, які подаються заявником, засвідчуються в установленому порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких зберігаються оригінали таких документів.
Копія перереєстрованого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та вкладки до посвідчення засвідчення не потребує.
