Білет №10

1.Фінансові джерела пенсійного забезпечення.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Положенням про Пенсійний фонд України. Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України; ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.
   Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є:(Ст. 72.ЗУ «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) 1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування; 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; 3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення; 4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення; 5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 6) добровільні внески;7) інші надходження відповідно до законодавства. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
     Стаття 73 даного Закону передбачає використання коштів Пенсійного фонду: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;  2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;  4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
 Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
     Стаття 74. Резерв коштів Пенсійного фонду З метою забезпечення фінансової стабільності Пенсійного фонду формується резерв коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фонду складається з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, які зараховуються на окремі субрахунки одного рахунку Пенсійного фонду.  Порядок формування та використання резерву коштів Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного фонду.  Резерв коштів для поточних потреб формується з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування виплати пенсій і надання соціальних послуг у сумі, що дорівнює місячній потребі на зазначені цілі згідно з бюджетом Пенсійного фонду на відповідний рік та затверджується в його складі. Резерв коштів для поточних потреб використовується та поновлюється таким чином, щоб на початок кожного місяця на відповідному субрахунку сума цього резерву дорівнювала місячній потребі коштів, необхідній для забезпечення фінансування виплати пенсій та надання соціальних послуг, визначеній у бюджеті Пенсійного фонду. Після забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг і створення резерву коштів для поточних потреб надлишкові кошти Пенсійного фонду зараховуються до резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, який може виникнути у зв'язку із зміною демографічної ситуації в Україні. Резерв коштів для поточних потреб зберігається в уповноваженому банку, а резерв коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах - у зберігачі. Зберігач забезпечує зберігання та облік резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах окремо від пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування та інших коштів.
   Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 202 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік». Залишок коштів на початок року становить 2199700 тис.грн., на кінець року - 2098095,7тис.грн. Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій, у тому числі покриття витрат, пов’язаних з обслуговуванням боргових зобов’язань становить 17125661,5грн. ПФУ сплачує мінімальний розмір пенсії за законодавством України, а все інше – надходить з державного бюджету. За даною постановою власні кошти ПФУ формуються за рахунок : суми єдиного внеску, розподіленої на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (160518722,1тис.грн.);коштів, сплачених банками за користування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду України(27558,8тис.грн.);коштів на виплату різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників, що відшкодовується за рахунок коштів державних небюджетних і недержавних підприємств та установ(47478тис.грн);коштів від підприємств на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1(266209,4тис.грн); коштів від підприємств на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2(1533510,7тис.грн.); коштів на виплату пенсій іноземним пенсіонерам, які проживають на території України(41955,8тис.грн); коштів фондів соціального страхування (стаття 27 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”) – 2000000тис.грн, інші надходження.
  Основною задачею Пенсійного фонду є збір, акумулювання засобів (страхових внесків) і фінансування витрат по виплаті пенсій і допомог, тобто формування і цільове використання бюджету Фонду
Кошти Пенсійного фонду зберігаються на окремих поточних рахунках і субрахунках в установах банків, використовуються винятково по призначенню і вилученню не підлягають. Перерахування коштів на пенсійне забезпечення перераховуються безпосередньо через відділення  зв'язку чи ощадні банки, де й одержують свої пенсії пенсіонери. Проте, стабільність Пенсійного фонду увесь час перебуває під загрозою. Значне число підприємств, установ, організацій і громадян-підприємців ухиляється від сплати страхових внесків. Це приводить до перевищення витрат фонду над  доходами і вимагає дотацій з державного бюджету і залучення банківських кредитів.
Зростання навантаження на працююче населення - одна з об'єктивних причин фінансової неспроможності Пенсійного фонду та Державного бюджету, тобто коштів, що надходять від сплати страхових внесків, не вистачає для фінансування відповідних пенсійних виплат. Слід відзначити, що як державний фінансовий інститут, Пенсійний фонд України є складовою частиною бюджетно-фінансової системи, який здійснює адміністрування солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування через систему акумулювання і розподілу коштів.
Однак в умовах ринкової існування тільки державної системи пенсійного забезпечення є недостатнім, що доводить досвід економічно розвинутих країн. Недержавне пенсійне забезпечення законодавчо вважається третім рівнем національної пенсійної системи, який повинен надати можливість громадянам здійснювати добровільні накопичення на старість. Воно дає змогу додатково залучати кошти в національну економіку, а також розвивати вітчизняний фінансовий ринок. Роль недержавного пенсійного забезпечення зростає, особливо в нинішніх умовах, коли солідарна пенсійна система фактично одна забезпечує пенсійні виплати громадянам пенсійного віку і вже не в змозі витримувати зростаюче фінансове навантаження на неї. Другий рівень національної пенсійної системи ще не запроваджений і тому заміщення пенсіонерам рівня їхньої заробітної плати відбувається тільки за рахунок першого і третього рівнів.

2.Солідарна система пенсійного забезпечення.
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:
Перший рівень - солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності й субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених Законом.
Введення другого рівня дозволить:
• урізноманітнити джерела одержання пенсії та забезпечити прийнятний її рівень;
• посилити залежність розміру пенсії від трудового вкладу особи;
• успадковувати кошти, обліковані на накопичувальному пенсійному рахунку, родичам померлої застрахованої особи;
• створити потужне джерело інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки.
Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:
- пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів.
- страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду.
- банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень.
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення. Пенсійна система доповнюється системою пільг, компенсацій, гарантій, програмою житлових субсидій та іншими видами державної соціальної допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім’ям з дітьми тощо.

3.Які зміни внесені до закону про наукову пенсію після пенсійної реформи?
ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI
+Держ служба 1) змінено вік для призначення пенсії відповідно до «спеціальних» законів. Так, право на пенсію за нормами ЗУ  «Про наукову і науково-технічну діяльність з 1 жовтня 2011 року матимуть жінки після досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058 (тобто пенсійний вік поступово збільшується з 55 років до 60 років за вищезазначеною схемою). Для чоловіків вік виходу на пенсію, починаючи з 2013 року, поступово збільшуватиметься до 62 років за такою схемою:
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
+ДС 2) збільшено страховий стаж, який дає право на пенсію відповідно до законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну службу».Для призначення пенсії за законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про державну службу», вимоги щодо наявності стажу наукової роботи чи державної служби не змінилися.
3)В ЧАСТИНІ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРОБІТКУ(при обчисленні пенсії відповідно до Закону 1058).Змінами до статті 24 цього Закону передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв;
4) змінено показник середньої заробітної плати, з урахуванням якого визначатиметься заробіток для призначення  пенсії. Так, змінами до статті 24 цього Закону передбачено, що для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики»;
5) В ЧАСТИНІ ПЕРЕРАХУНКУ ПЕНСІЇ  за бажанням пенсіонера при перерахунку пенсії може бути врахована також заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону (тобто можна здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітку, одержаного після призначення (попереднього перерахунку) пенсії). У цьому випадку заробітна плата визначатиметься із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Такий же принцип  закладений в порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Так, змінами до статті 24 цього Закону передбачено, що пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою - сьомою цієї статті, із  застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії”;
+ДС 6)   передбачено обмеження максимального розміру пенсії.Статтею 2 Закону 3668 передбачено, що  максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.Такою ж нормою доповнені відповідні статті законів,зокрема і “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про державну службу”
+ ДС7) змінено порядок виплати «спеціальних» пенсій.
до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і Змінами до статті 37 Закону України “Про державну службу» передбачено, що виплата пенсії, призначеної відповідно до цього закону, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим  законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього закону.
+ДС 8) ЗНИЖЕНО ВІДСОТОК ОБЧИСЛЕННЯ "СПЕЦІАЛЬНИХ" ПЕНСІЙ
 Пенсії за ЗУ“Про наукову і науково-технічну діяльність” “Про державну службу”,призначатимуться в розмірі 80 % відповідних сум заробітної плати.
До прийняття Закону 3668 зазначені пенсії обчислювалися у розмірі 80 – 90 % заробітку.
 9)НАДАНО ПРАВО НА ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ ЗА НОРМАМИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІМТЬ" НАУКОВИМ (НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМ)ПРАЦІВНИКАМ ІЗ ЧИСЛА ІНВАЛІДІВ З ДИТИНСТВА
Для призначення пенсії по інвалідності за нормами цього Закону однією із умов було визнання особи інвалідом в період роботи на науковій (науково-педагогічній) посаді.  Зазначена вимога позбавляла права на таку пенсію тих осіб, які були визнані інвалідами в дитинстві.
Змінами до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що науковим (науково-педагогічним) працівникам, які визнані  інвалідами І, ІІ і ІІІ груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку за наявності стажу наукової роботи, передбаченого частиною другою цієї статті (тобто 15 років для жінок і 20 років для чоловіків), та страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а особам із числа інвалідів з дитинства – незалежно від часу встановлення інвалідності».
+ ДС 10) виплати достроково призначених пенсійвнесені зміни до законів України “Про зайнятість населення” та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”. З урахуванням зазначених змін особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію, якщо звільнення відбулося за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058 (тобто за півтора року до досягнення 60 років чоловіками  і 55 років 6 місяців - 60 років (за вищезазначеною схемою) – жінками), або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно ЗУ “ “Про наукову і науково-технічну діяльність”+ «Прожерслужбу» (за наявності відповідних умов).
Ще одна зміна: такі пенсії призначатимуться за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тобто за наявності  30 років страхового стажу у жінок і 35 років у чоловіків;