Як і наука, бібліографічна типологія повинна чітко кваліфікувати для себе об'єкт і предмет, методологію і терміносистему.
Об'єктом бібліографічної типології є сама бібліографія як діяльність у всьому різноманітті реальному свого існування та розвитку, предметом - представлення бібліографії як системи, тобто певним чином структурованої цілісності. Саме предмет бібліографічної типології стає головним засобом керуючого впливу на розвиток і вдосконалення бібліографії в усіх відношеннях [1, 75].
Методологічною основою формування шуканого предмета, бібліографії як системи, є відомий загальнонаукових метод моделювання, конкретизований до рішення типологічних завдань та з урахуванням специфіки самої бібліографії в системі інформаційної діяльності. У зв'язку з цим ми і називаємо метод бібліографічної систематизації, в основі якої лежить загальнонауковий метод моделювання, типологічним методом. Більше того, важливо враховувати, що на сучасному етапі сам типологічний метод виступає як система, складна методологія, що включає, щонайменше, вісім приватних методів.
У будь-якому випадку слід розуміти, що методологія бібліографічної типології повинна бути різноманітною і системною. У даному варіанті ми розглянули лише один з можливих підходів. Така методологія відкриває перспективи для обгрунтування нових методів, розробка і включення яких покликані збагатити теорію бібліографознавства.
Доцільним буде взяти за основу в бібліографічної типології чотири систематичні категорії: тип, рід, вид, індивід. Індивід характеризує систематизацію самих конкретних, реально існуючих об'єктів, процесів, явищ бібліографії (наприклад, даний підручник з бібліографії). Інші категорії (тип - рід - вид) відображають вже ідеальну систематизацію. Істота і взаємозв'язок їх слід розуміти виходячи з діалектичного сходження від абстрактного до конкретного, де кожен рівень сходження буде позначений відповідної систематичної категорією за зразком відомої діалектичної тріади "загальне - особливе - одиничне". Отже, "тип" - це вища систематична категорія в бібліографічної типології, що відображає момент самої загальної конкретизації категорії "бібліографія" [3; 145].
У результаті ми можемо, узагальнюючи все сказане, запропонувати наступний ряд ознак, які в сукупності своїй відображають всі найбільш суттєві характеристики бібліографії як об'єкта систематизації:
1) Мета (цільове, соціальне призначення або функція) - наукова категорія, що відображає сутність тієї соціального завдання, яку реалізує бібліографія;
2) Предмет (зміст, тема) - наукова категорія, що відображає особливості соціальної інформації як змісту бібліографії;
3) Метод - наукова категорія, що відображає способи логічного (розумового) досягнення поставленої мети;
4) Жанр (знакова, літературна форма) - наукова категорія, що відображає способи семіотичного відтворення бібліографічної інформації;
5) Соціальна значущість - наукова категорія, що відображає якісну вибірковість (новизна, цінність і корисність) бібліографії;
6) Повнота - наукова категорія, що відображає кількісну вибірковість (повна, вибіркова і т.п.) бібліографії;
7) Соціальний рівень - наукова категорія, що відображає особливості соціальної спеціалізації бібліографії;
8) Структура - наукова категорія, що відображає способи членування і взаємозв'язку різних частин (підсистем, елементів) бібліографії;
9) Час - наукова категорія, що відображає історико-хронологічні характеристики бібліографії;
10) Простір - наукова категорія, що відображає територіально-географічні характеристики бібліографії;
11) Матеріальна конструкція (матеріально-конструктивний носій) - наукова категорія, що відображає способи технологічного відтворення бібліографічної інформації;
12) Потреба (читацьке призначення, адреса) - наукова категорія, що відображає особливості суб'єкта (суспільство - колектив - особистість) бібліографії [18; 86].
З урахуванням вимог принципів діяльності та системності оптимальний склад багатовимірного критерію, всебічно описує бібліографію, може носити і циклічний характер: замкнутого кола, складеного із зазначеного ряду заданих ознак. Точніше - це не коло, так як граничні ознаки "мета - потреба" не тільки символізують, а й реально відображають диалектичность, спіралевидної самого процесу бібліографічної діяльності, що передбачає як би розрив циклічності з метою відтворення бібліографічної інформації.
