Бібліографознавство — це наукова дисципліна, яка вивчає теорію, історію, методологію, технологію, методику та організацію бібліографії. Бібліографічна наука (тобто бібліографознавство) вивчає бібліографічну практику з погляду її теорії, історії, методології, технології, методики та організації. Або, інакше кажучи, об'єктом бібліографічної науки (бібліографознавства) є бібліографічна практика. Об'єкт — це річ або явище, на які спрямовано певну діяльність, зокрема, діяльність пізнання, тобто наукову діяльність, або наукову дисципліну, науку. Об'єктом пізнання в бібліографознавстві, перш за все, є практична бібліографічна діяльність, тобто створення і поширення бібліографічної інформації. Практична бібліографічна діяльність, як відомо, має складну структуру. Об'єктом наукового пізнання можуть бути будь-які її компоненти: суб'єкти та об'єкти практичної діяльності, її засоби (методи), процеси, результати, цілі, умови здійснення тощо.
Опосередковано — через практичну бібліографічну діяльність — об'єктом вивчення бібліографознавства є також система документальних комунікацій в усіх її елементах; головним чином, це документи та споживачі інформації. Якщо розглядати бібліографію загалом як систему різних видів діяльності, які забезпечують функціонування БІ в суспільстві, то її можна поділити на дві підсистеми. Перша — це суто практична діяльність, але не тільки створення та поширення БІ, а й практична діяльність навчання бібліографів та споживачів інформації, і практична діяльність управління бібліографічними закладами та установами. Друга підсистема — бібліографознавство забезпечує рефлексію всієї системи, тобто її самоаналіз, роздуми над власним станом, відображення практичних явищ у науці.
У бібліографічній практиці також є елементи науково-дослідницької діяльності. Створення бібліографічної інформації взагалі має риси наукової праці, її різновиду — науково-інформаційної діяльності. У процесі бібліографування виникає нова інформація — бібліографічна, яка виконує свої завдання в системі документальних комунікацій.Але науковий характер бібліографічної діяльності виявляється не тільки в цьому. Творче ставлення бібліографа до праці здатне сприяти виникненню нових методичних прийомів бібліографування, нових жанрів бібліографічних посібників, загалом — виникненню нових явищ у бібліографічній практиці. Безумовно, це супроводжується осмисленням таких явищ, тобто суто бібліографознавчою, науково-дослідницькою діяльністю, в результаті якої можуть з'явитися наукові статті, доповіді на наукових конференціях тощо.
Отже, бібліографічна наука, тобто бібліографознавство, не може існувати у відриві від свого об'єкта — бібліографічної практики, і не тільки тому, що вона його вивчає і впливає на нього, але й тому, що практика впливає на науку. Проміж ними існує тісний двосторонній взаємозв'язок.
