Кінцева мета бібліографознавства — не тільки осмислення бібліографії, але й її наукове регулювання та прогнозування. Завдання кожного розділу бібліографознавства узгоджуються з цією метою, але відрізняються одне від одного.
Теорія бібліографії має стати основою розвитку бібліографічної практики. Для цього необхідна наукова розробка всіх основних питань теорії.
Історія бібліографії повинна бути базою будь-якого наукового дослідження в галузі бібліографії. Крім того, необхідно створити узагальнюючі праці з історії бібліографії певних періодів; певних видів бібліографії тощо.
Організаційний розділ бібліографознавства повинен забезпечити дійсно наукове управління бібліографічною діяльністю.
Методика бібліографії має сприяти підвищенню якості та ефективності практичної бібліографічної діяльності, вдосконаленню її методів.
Розвиток бібліографознавства має проходити в тісній співдружності із суміжними науковими дисциплінами: книгознавством, інформатикою, бібліотекознавством. Необхідно вивчати та освоювати досягнення цих наук, переймати методику досліджень, застосовувати їх висновки для вирішення бібліографічних проблем.
Як підсумок, бібліографознавство має встановити взаємозв'язок між суспільними потребами в бібліографічній інформації та її наявністю, змістом, засобами та методами подачі. Врешті-решт бібліографознавство має завдання забезпечити безперервний прогрес практичної бібліографічної діяльності.
