Виявлення бібліографічних відомостей здійснюється в процесі аналізу документа. Джерелом для складання опису є документ в цілому, але залежно від виду документа особливу увагу звертають на різні його елементи. Так, якщо це книга, головним джерелом інформації є титульний аркуш. Часто цього буває недостатньо, тоді знайомляться з палітуркою, останньою сторінкою. Іноді й цього буває замало, особливо, якщо обробляється пошкоджений примірник. Тоді звертаються до авантитулу, колонтитула, шмуцтитулу тощо. Складаючи опис грамплатівки, відомості беруть з етикетки, конверта. Відомості для опису діафільму, мікрофільму можна взяти зі скриньки, в якій зберігається документ, з першого та останного кадрів. Інші документи мають свої елементи, складові, упаковку, де можуть міститися відомості для опису. У деяких випадках, щоб скласти повноцінний опис, необхідно звернутися до інших матеріалів — бібліографічних посібників, довідників, словників, а інколи бібліограф самостійно формулює певні відомості, щоб повніше охарактеризувати документ.
