Правовий статус нотаріату визначається Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р.
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, із метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на державних та приватних нотаріусів.
У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад. Вони вчиняють такі нотаріальні дії:
1) вживають заходів для охорони спадкового майна;
2) накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, вказані посадові особи вчиняють також такі нотаріальні дії:
1) посвідчують заповіти;
2) посвідчують доручення;
3) засвідчують правильність копій документів і виписок з них;
4) засвідчують ідентичність підпису на документах. Посадові особи виконкомів сільських, селищних, міських рад не мають права оформляти документи, призначені для дії закордоном.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стажувався протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, який займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.
Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової.
Нотаріус має право:
- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних Дій;
- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
Нотаріус зобов'язаний:
- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до закону і складеної присяги;
- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в урочистій обстановці складає присягу.
Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.
Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані оберігати таємниці цих дій.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
На письмову вимогу суду, господарського суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні.
На письмову вимогу державної податкової служби видаються довідки, документи і їхні копії, необхідні для того, щоб визначити, чи правильно стягнено державне мито та цілей оподаткування.
Довідки про заповіти видаються тільки після смерті заповідача.
Обов'язок додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
Вказані особи, винні в порушенні таємниці вчинюваних нотаріальних дій, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством України.
Для визначення рівня професійної підготовки осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, при Головному управлінні юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управлінні обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій утворюється кваліфікаційна комісія нотаріату, положення про яку затверджується Міністерством юстиції України.
На підставі результатів складеного іспиту кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про можливість допуску особи до нотаріальної діяльності.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складання не раніш як через один рік.
Рішення кваліфікаційної комісії може бути оскаржено. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України.
Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату.
Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена в суді протягом місяця із дня її одержання.
За видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
