Імпі́чмент (англ. impeachment) — в конституціях деяких держав процедура притягнення до суду парламентувищих посадових осіб держави. Результатом імпічменту, як правило є дострокове припинення повноваженьпрезидента або іншого посадовця і усунення його з посади. При імпічменті голови держави таке рішення приймається конституційною більшістю парламенту. Імпічмент є також засобом недопущення авторитаризму і механізмом гарантування національної безпеки.
Конституція України, а саме стаття 111 Основного Закону дає визначення імпічменту. У Конституції імпічмент визначається як особлива процедура притягнення до відповідальності Президента України, що поєднує юридичну, кримінальну і конституційну відповідальність, які реалізуються шляхом осуду Президента, дострокового припинення його повноважень і усунення з посади.
Конституція України визначає підставою для імпічменту вчинення державної зради або іншого злочину, які підпадають під дію кримінального закону (частина 1 ст. 111). 21 лютого 2014 року було зареєстровано проект закону про імпічмент Президента України.
Процедура імпічменту:
· не менш як 226 народних депутатів ініціюють питання про усунення Президента України з поста;
· парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;
· висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України;
· за наявності підстав не менш як 300 народних депутатів приймають рішення про звинувачення Президента України;
· Конституційний суд виносить висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент;
· Верховний Суд України підтверджує наявність у діях обвинувачуваного ознак державної зради чи іншого злочину;
· не менш як 338 парламентаріїв приймають рішення про усунення Президента України з поста;
· виконання обов'язків Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
