1. Поняття "народна педагогіка", "етнопедагогіка", "традиції виховання".

 Етнопедагогіка (від грец. Етнос - племя), народ, наука про народну педагогіку. Е. досліджує досвід народу з*ясовує можливості  й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей народу в суспільній науково-педагогічній діяльності, досліджує способи встановлення контактів народної педагогічної мудрості з педагогічною наукою, аналізує педагогічне значення тих чи інших явищ народного життя і з’ясовує їх відповідність чи не відповідність сучасним завданням виховання.
Етнопедагогіка – галузь педагогічної науки про народну педагогіку певного етносу (Волков)
Народна педагогіка – народна педагогіка певної етнічної спільності (Стельмахович)
Етнопедагогіка – наука про етнічну специфіку соціалізації особистості

 Народна педагогіка – галузь емпіричних педагогічних знань і народного досліду, які виражаються в панівних у народі поглядах на мету і завдання виховання, сукупності народних засобів, умінь та навичок виховання і навчання. Джерелами вивчення є твори фольклору з педагогічним змістом і спрямуванням, етнографічні матеріал, народні виховні традиції, ігри та іграшки, народні і молодіжні свята досвід сімейного виховання. Першим у вітчизняну педагогічну літературу термін «народна педагогіка» запровадив К.Д, Ушинський. Народна педагогіка є результатом колективного творчого внеску багатьох поколінь у духовну культуру народу, її не від’ємною частиною вираженням інтересів народу. Згідно з потребами народу вона пропонувала найбільш гуманні і демократичні ідеали виховання
Народна педагогіка – емпіричний досвід народу стосовно навчання, виховання, освіти та розвитку під росткового покоління, продукт соц.. творчості народу