Під засобами виховання розуміють діяльність, явища чи предмети культури, навколишній світ тощо, які можуть впливати на особистість у певному напрямі.
Засоби виховання: слово, фольклор, авторитет, праця, навчання, природа, побут, звичаї, традиції, громадська думка, мікроклімат, суспільний досвід, преса, радіо, телебачення, режим, література, мистецтво, книги, кіно, театр, музеї, іграшки, свята, символи, реліквії, релігія тощо. Етнопедагогіка використовує три форми організації виховання : індивідуальну, групову і фронтальну (або масову). До індивідуальних форм організації виховання відносимо догляд дорослих за дитиною, до групових – виховання дітей у сім’ї, участь дітей і молоді в об’єднаннях ровесників, до фронтальних – участь дітей і молоді в праці, додержання народних традицій, свят і обрядів. Кожна з цих форм виховання порізному може виявлятися в тому чи іншому випадку на кожному з етапів життя людини.
