Мінливість співвідношень частот альних генів у поколіннях популяцій, обумовлена випадковими відхиленнями від рівномірного розподілу їх у мейозі або випадковими відхиленнями від частот очікуваних генотипових комбінацій, дістала назву генетико-автоматичних процесів або дрейфу генів. Отже, дрейф генів не має пристосовницького характеру. Одна з причин дрейфа генів — це хвилі життя(це коливання чисельності особин у популяції, які залежать від сезонних явищ або неперіодичних факторів), бо при зниженні чисельності популяцій падає резерв спадкової інформації і зростає ймовірність переходу рецесивних алельних генів у гомозиготний стан. В свою чергу, це спричиняє загибель особин, у яких в фенотипі проявляються шкідливі рецесивні мутації, і подальшу зміну генофонду популяції. При зростанні чисельності особин також спостерігається перерозподіл алельних генів і зміна їх частоти зустрічності внаслідок випадкових схрещувань, однак при цьому резерв мінливості популяції збільшується. Дрейф генів як фактор еволюції має особливе значення при засвоєнні нових територій, наприклад, островів. Як правило, на них потрапляє невелике число особин одного виду з різними генотипами, і тому генофонд такої популяції з покоління до покоління все більше буде відрізнятись від генофондів вихідних популяцій. Під час дрейфу генів певні сполучення алелей виявляються корисними, і далі зміни генофондів починають мати пристосовницький характер.
