. Індивідуальний розвиток організму (онтогенез) за визначенням М. А. Кравченко - це сукупність кількісних і якісних змін, що відбуваються після запліднення яйцеклітини і утворення зиготи, протягом усього
життя особини
відповідно з успадкованим нею генотипом і нормою реакції. Інакше онтогенез можна визначити як сукупність вікових
морфологічних, біохімічних і
фізіологічних змін, що протікають в організмі протягом всього
життя. У онтогенезі організм зазнає зміни росту і розвитку. Розвивається організм в результаті обміну речовин, при якому відбувається зростання і диференціація органів і тканин, тобто якісне ускладнення структури і
функції організму. Сільськогосподарським тваринам згодовують різноманітні корми, які відрізняються за складом і поживністю. Організм тварин у процесі живлення засвоює в певних кількостях та співвідношеннях необхідні речовини у вигляді простих сполук і будує з них власні клітини, тканини й органи, а також синтезує низку біологічно активних речовин — ферментів, гормонів та ін. Мінеральні речовини рослин і тіла тварин перебувають у формі різних неорганічних та органічних сполук і виконують різноманітні функції. Вони є складовими ферментів та гормонів і поділяються на макро- та мікроелементи. Білки в організмі використовуються як структурні речовини у побудові клітин, синтезі ферментів, гормонів, імунних тіл, а під час дезамінування та окиснення — як джерело енергії. Вуглеводи — це основне джерело енергії в організмі тварин. Енергія, яка утворюється під час окиснення вуглеводів, використовується для підтримання процесів, пов’язаних із життєдіяльністю організму (робота внутрішніх органів, синтез білків, підтримання сталої температури тіла тощо). Крім основних поживних речовин, які використовуються в організмі як пластичний та енергетичний матеріал, у кормах і тілі тварин містяться й речовини, що характеризуються високою біологічною активністю, хоча їх кількість і незначна. Це — вітаміни, гормони, гормоноподібні речовини тощо. До біологічно активних речовин належать також алкалоїди, глікозиди (часто отруйні у разі використання кормів із високим їх умістом), інгібітори ферментів, вітамінів. З цього випливає що для росту і розвитку організму потрібні різноманітні сполуки для єдності внутрішнього стану оргінізму, але і для зовнішнього потрібно щоб також все було відповідно.
Пенетрантность і експресивність. Мутантний ген не завжди може проявлятися фенотипически, або якщо його дія проявляється, то ступінь прояву може широко варіювати у різних індивідів. У зв'язку з цими клінічними особливостями дії гена введені поняття про пенетрантності експресивності. Пенетрантность - це ймовірність, або частота, прояви захворювання (ознаки) у явних носіїв даного гена. Експресивність же визначається як ступінь вираженості дії гена.
Експресивність -це зміна кількісного прояву ознаки у різних особин -носіїв відповідного алеля.
