Цей метод базується на порівнянні збігу прояву ознак у близнюків. У людини близнюки народжуються з частотою приблизно 1 двійня на 84 пологи. Сучасний метод близнят виглядає таким чином. Існує два типи близнят – МЗ – монозиготні, і ДЗ – дизиготні. Монозиготні близнята розвиваються з однієї яйцеклітини, заплідненої одним спермієм, тобто, з однієї зиготи. В нормі із зиготи у людини розвивається один плід, але по деяких, не цілком поки ясним науці причинам, іноді на ранніх стадіях розподілу зигота дає початок двом ембріональним структурам з яких розвиваються два повноцінні людські організми. При цьому закони розподілу зиготи такі, що кожний ембріон одержує точну половину батьківських генів. Монозиготні близнята – єдині люди на Землі, що мають однакові набори генів. Монозиготні близнята, маючи ідентичний генотип, проте, розрізняються в розвитку.
Дизиготні близнята, з погляду генетики – сиблінги, рідні брати і сестри. Вони розвиваються з двох запліднених яйцеклітин, тобто, з двох зигот, і відмінність від
звичайної норми полягає лише в тому, що розвиваються і народжуються вони одночасно, а не по черзі. Дизиготні близнята мають, в середньому, як і сиблінги, по 50% загальних генів, хоча ця кількість може сильно коливатися, переважна більшість дизиготных пар має 45%-55% загальних генів. Вважається, що близнята і МЗ і ДЗ, будучи дітьми однієї сім'ї, одного віку і однієї статі (як правило, в дослідження різностатеві пари не включаються), розвиваються в одному і тому ж середовищі, і отже, її вплив на формування індивідуальних особливостей психіки однаково для членів і МЗ, і ДЗ. Вплив одного чинника (середовища) зрівняні, що і дозволяє виділити і оцінити вплив другого чинника (спадковості).
Якщо розщеплення відбувається на стадії розвиненої морули (5—12-й день), тоді однояйцеві близнята мають одну плаценту. Якщо ж процес розщеплення запізнюється і відбувається після ІЗ—15-го дня, то часто повного роз'єднання монозиготних близнят не відбувається і виникають різні деформації, зрощення і каліцтва. Прикладом може бути народження в Сіамі (теперішній Таїланд) у 1811 р. двох близнят хлопчиків, які зрослися грудьми. Згодом всі близнята, які зрослися якоіо-небудь частиною тіла, стали називатися сіамськими. Енг і Чанг прожили 63 роки, стан медицини в ті роки не давав можливості зробити операцію їх роз'єднання. Спроби роз'єднання зрослих близнят пов'язані з великим ризиком, проте на сьогодні відомі випадки вдалих операцій. Причини народження двояйцевих близнят — одночасне дозрівання двох і більше яйцеклітин. Це може статися у одному яєчнику або у обох. У деяких жінок бувають множинні овуляції. Певну роль в цьому відіграє спадкова схильність, але не можна відкидати і вплив навколишнього середовища.
