Основним універсальним засобом спілкування людей, висловлення їх думок, почуттів є мова (усна і письмова).За допомоги мови ми здобуваємо знання, зберігаємо їх у нашій пам'яті, передаємо їх іншим. Вчені виділяють такі функції мови у спілкуванні: 1. засіб існування, передавання і засвоєння суспільно-історичного досвіду; 2.засіб інтелектуальної діяльності (сприйняття, мислення, уява); 3. універсальний засіб передачі інформації, тобто слова, словосполучення, речення, тексти є вербальними засобами передачі інформації. Вербальні засоби - найважливіші компоненти спілкування, оскільки вони головні носії повідомлень. Формою існування мови є мовлення. Мовлення - це реалізація мови людьми в процесі спілкування, тобто процес реалізації мовної діяльності. Мовець використовує засоби спілкування для передавання певного змісту, до якого можуть входити, крім думок, почуття і волевиявлення. Отже, мова, спілкування і мовлення взаємопов'язані. Мовлення неможливе без мови, а мова створена для того, щоб здійснювати процес спілкування. Розвиток і збагачення мови відбувається у процесі спілкування. Мова живе тільки у мовленні й спілкуванні. Вивчення мови, збагачення пам'яті різноманітними засобами і способами вираження думок сприяють розвиткові мовлення. Отже, мова - це система засобів спілкування, мовлення - вибір цих засобів у процесі спілкування, спілкування - процес обміну інформацією за допомоги мови, тобто мовленнєва діяльність. Щоб бути зразковим, фахове мовлення має характеризуватися такими найважливішими ознаками: 1. змістовністю (розкриття суті висловлювання); 2. логічністю (послідовне викладення думки); 3. точністю (відбір мовних засобів, що найбільше відповідають висловлюваному змісту); 4. правильністю (дотримання норм літературної мови); 5. доречністю та доцільністю (використання мовних засобів відповідно до мети висловлювання та умов спілкування); 6. емоційністю (збудження почуттів). Отже, високу культуру фахового мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі спілкування.
