пользователей: 21265
предметов: 10469
вопросов: 178036
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Термінологічні та творчі начала редагування.

Первісне розуміння сутності терміна редагування можна осягнути, заглибившись у його етимологію. Латинське redactus дослівно означає приводити в порядок. Французьке redaction складається з двох слів: лат. red — знову і actio – дія. Отож, спрощено тлумачити це поняття можна як повторну дію з метою удосконалення, впорядкування після уже кимсь або власноруч зробленого.Найтиповіші приклади наукової інтерпретації редагування можна навести такі: "сфера суспільно-політичної й ідеологічної праці", "вид інтелектуального випробування рукопису", "аналіз твору", "діяльність, пов'язана з регулюванням інформаційно-комунікативних процесів у суспільстві"і т д.У широкому розумінні.

Редагування — це вид професійної діяльності, пов'язаної з підготовкою до друку різних видів видавничої продукції, а також теле-, радіопередач та кінофільмів. Така діяльність здійснюється здебільшого у сферах засобів масової інформації, книговидання та кінематографії.У вузькому розумінні.

Редагування — це складова редакційно-видавничого процесу, який передбачає послідовне виконання редактором низки організаційних, творчих та технічних функцій, спрямованих на удосконалення змісту і форми призначеного для друку (передачі в ефір) твору, приведення його у відповідність із загальноприйнятими в суспільстві вимогами і правилами.Останнє визначення цілком коректно і ненав'язливо може спонукати до розстановки давноочікуваних акцентів у цілком надуманих, на нашу думку, дискусіях щодо так званої революції в теорії і практиці редагування, що сталася буцімто останнім часом. У запалі перевернути усталену піраміду, на якій століттями базувався досвід кращих українських і зарубіжних редакторів та видавців (незалежно від того, яке перо було в їхніх руках: гусяче, кулькове чи електронне) щодо творення непроминальних друкарських шедеврів, деякі дослідники нової генерації прагнуть формалізувати процес редагування в суворих рамках дотримання редактором різноманітних норм, вихолостивши з цього процесу високий чин творчості. Так, за одним із наукових експериментів уже доведено, що в редагуванні є лише 20 відсотків процесів, які можна назвати творчими, а 80 — нетворчі, або нормативні виправлення.На результати такого експерименту (відразу скажемо, сумнівної якості), можна було б і не звертати увагу, якби за цим не йшли глобальніші висновки його автора: необхідність внесення відповідних змін до навчальних програм, за якими готуються редактори-видавці: зменшити кількість "творчих" дисциплін, натомість, збільшити кількість "інженерних".Можна лише уявити, який редактор виходитиме зі стін університету чи друкарської академії після перекроювання навчальних програм у бік зменшення й до того незначної кількості дисциплін, які творять Особистість, Професіонала, Патріота. Гадаємо, що це буде редактор грамотний, з високою виконавською дисципліною, але байдужий. Такому найлегше давати "зверху" вказівки, під яким кутом зору редагувати тексти, які акценти розставляти, в який напрямок спрямувати критичне начало, який відеоряд підібрати для маніпулювання громадською думкою тощо.Спроби формалізувати творчість (письменника, журналіста, редактора, митця взагалі), поділити і полічити "творчі й нетворчі операції" робилися неодноразово. Але вони щоразу зазнавали невдачі. З тієї простої причини, що в подібних підрахунках ігнорується Особистість, нівелюються критерії Творчості. Адже один і той же текст у результаті опрацювання, скажімо, двома різними редакторами може вийти цілком відмінний. В одному будуть ретельно виправлені практично всі помилки, уніфіковані усі його складові, логічною і вмотивованою вийде структура, а виклад матеріалу не зачепить "за живе" нікого; читач відкладе його вбік після прочитання кількох абзаців чи сторінок. В іншому — той же матеріал виблискуватиме, викликатиме асоціації, спонукатиме думати. У першому випадку текст готував до друку "інженерний" редактор, який, як машина, сліпо слідував нормам, у другому — "творчий", бо працював з отим алмазним різцем, який, за влучним виразом американця Гарольда Росса, рафінує, шліфує, зачищає тріщини, виявляє й лікує хвороби у матеріалі, перетворюючи таким чином камінь у коштовність.

Крім того, співвідношення творчих і нетворчих начал у редагуванні залежатиме також і від виду видання, читацького призначення, рівня підготовленості автора — особистість він чи примітивний компілятор або графоман.


04.09.2015; 01:40
хиты: 194
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
журналистика; сми
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь