«Проблема хліба». В оповіданні, що написане у формі щоденника, розповідається про молодого студента, який в часи голоду намагається роздобути для себе якісь харчі. Спочатку він вирішує зайнятись спекуляцією. Вкравши в господині квартири «три золоті десятки» та накупивши на ці гроші дефіцитного товару, він вирушає на село. Але там йому стає огидно від свого заняття і він продає свій крам абияк, лише щоб швидше закінчити «цю брудну справу». Харчі, що йому вдалося виторгувати, невдовзі забирають червоноармійці і студент, залишившись голодним, змушений повертатися до міста. Біля станції він випадково натрапляє на баштан та їсть одного кавуна. Це стає причиною сутички зі старим дідом, охоронцем баштану, якого студент випадково вбиває. Повертаючись з вокзалу до свого дому, герой допомагає випадковій жінці нести її сумки і вона запрошує його зайти при нагоді «попоїсти пиріжків». Невдовзі студент приходить до неї додому і господиня годує його оселедцем і свіжою картоплею. Довідавшись, що він голодує, жінка запрошує його прийти знову. Під час другої зустрічі вона його домагається в результаті чого герой залишається в неї на ніч. Зрештою, вони домовляються, що студент буде жити у жінки «ніби небіж», а вона натомість буде його годувати. Оповідання закінчується роздумами головного героя про жінок, самого себе, а також очевидну вигоду від його нових стосунків.
В романі «Місто» Валер’ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулась у міста, щоб завоювати і зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.
Літературний рід: епос. Тема «Місто»: підкорення людиною міста. Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто. Проблематика: Проблема міста і села; реалізація людини у житті, у суспільстві, у роботі, у творчості, стосунки з людьми; акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. Композиція: 2 частини. Головні герої «Місто»: Степан Радченко — головний герой; Надійка — дівчина з села; Левко — студент; Ганнуся та Нюся — товаришки Надії; Лука Гнідий — хазяїн; Тамара Василівна (Мусінька) —дружина крамаря у якого жив Степан, його коханка; Максим — син Тамари Василівни(Мусіньки) та крамаря; Борис — студент, товариш Степана; Зоська — міська дівчина, кохана Степана; Рита —балерина; Вигорський —поет, товариш Степана.
«Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі.
Роман має епіграф: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло?»
