В. Стефаник написав не так уже й багато – його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Стефаникові новели вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю і художньою досконалістю. Вже спочатку, як тільки з’явилися перші реалістичні новели письменника, вони захопили і схвилювали читачів.
Головна тема його новел – важке життя західноукраїнської сільської бідноти, її остаточне зубожіння і пролетаризація.
«Новина». Тема твору — зображення складних, навіть екстремальних умов життя селянина та спроби знайти вихід з цього становища, що стає причиною трагедії. Композиційна особливість новели у тому, що вона починається з розв'язки. «У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку». Надалі у творі Стефаник розкриває соціально-психологічні причини такою жахливого вчинку головного героя. Життя в постійних злиднях, коди нема чим годувати маленьких дітей, змушує Гриця вдатися до вбивства. Його охоплює розпач та власне безсилля — дружина померла, діти голодують, всю зиму він провів у пошуках кусня хлібу та зігріваючи своїх діточок на холодній печі. Проблематика твору — конфлікт батьківської любові та моральних цінностей з реаліями життя в умовах голоду та злиднів. Автор закликає до активних кроків, відстоювання свого права на краще життя. В своєму творі Стефаник зображуючи дітовбивство, не засуджує героя, намагаючись змістити акцент на передумови цього вчинку, не стає на сторону головного героя, але співчуває йому. Основною ідеєю твору є спроможність протистояння суспільним умовам
“Стратився” говориться, як бідняцький син Миколка, не витримавши знущань у війську, повісився. Стефаник не показує, як це сталося. Він лише розповідає, як сивоголовий дід іде залізницею до міста, щоб поховати сина, плачучи, згадує зловісні сни, розмовляє сам з собою. І з цих розмов дізнаємося всю трагедію цієї сім’ї: батьки загиблого солдата дуже бідують, мати не має чобіт, тож бігла за чоловіком боса, аж “ноги і посиніли від снігу”. Батькове горе посилюється тим, що син наклав на себе руки і “душу стратив”. Плачучи, батько одягає на мертвого сина той одяг, що приготували йому на весілля. Контраст – юнак у весільному вбранні і студена мармурова плита”, на якій він лежить у крові.
"Катруся" характерна не зовнішніми подіями, не сюжетом, а тим внутрішнім життям героїв, тим глибоким співчуттям автора, що надає його новелам великої художньої сили і переконливості. Велике горе батьків вкладено в скупі, сповнені болю слова. Автор показав, що життя бідняка було гірше смерті.
«Камінний хрест» — це епічно-психологічна новела. Головна ідея — єдність селянина з рідною землею. Оповідання присвячене прощанню селян-емігрантів з рідним краєм перед виїздом до Канади на межі ХІХ й ХХ ст. Стефаник розкриває гнітючі переживання емігранта в момент його розриву з рідним селом і тим клаптиком землі, в обробіток якого він уклав усі свої сили і все своє життя. Образ головного героя — Івана Дідуха — це широке художнє узагальнення, живе втілення глибокої любові до рідної землі, втрачаючи яку, він прощається з усім найдорожчим.
