Характеризуючи маргінальність як соціальне явище, слід зазначити, що існують три традиції у поясненні цього феномена : культурна маргінальність – внаслідок взаємодії двох і більше ціннісно-нормативних систем культури, котрі нерідко конфліктують між собою, в індивіда виникає неадаптованість, невизначеність статусу та ролі, двозначність ситуації; маргінальність соціальної ролі – виникає у випадку невдалої спроби входження до позитивної референтної групи, або членство в групах, зумовлених як маргінальні (деякі професійні групи, наприклад, цілителі) чи перебування в ролі, що перебуває між двома суміжними ролями, а також соціальні групи, що функціонують за межами соціальної організації (наприклад, безхатченки, цигани та ін.); структурна маргінальність – соціальні групи, які втратили свої права та можливість їх реалізації чи перебувають у дещо гірших умовах внаслідок політичної, економічної та соціальної нерівності.
В основі природи маргінальної людини – почуття моральної дихотомії, перебування "в двох світах" одночасно, роздвоєння і конфліктність, коли старі звички відкинуті, а нові – ще не сформовані. Маргінал, як правило, набуває комплексу негативних психологічних ознак : серйозні сумніви у власній цінності, невизначеність зв’язків із друзями, острах бути ізольованим, хвороблива сором’язливість, самітність і надмірна мрійливість, гіпертрофоване занепокоєння щодо власного майбутнього, уникнення будь-якого ризикованого вчинку, нездатність насолоджуватися і впевненість у несправедливому ставленні оточуючих. Нерідко внутрішній конфлікт, моральна і психологічна криза, втрата соціальних орієнтирів завершуються трагічно.
Особливу увагу слід звернути на проблему маргінальності в сучасному українському суспільстві, суспільні трансформації в якому сприяли виникненню соціально-політичних та економічних відносин якісно нового типу. Перехідне українське суспільство характеризується динамічністю, несформованістю соціальної структури, яка відрізняється від структури розвинених країн. Незавершеність трансформаційних процесів зумовлює поширення невизначеності власної соціальної позиції, неадаптованість, низькі показники соціального самопочуття. Трансформація зачепила не лише фундаментальні основи політичної й економічної сфери, а й вплинула на ціннісно-нормативну сферу. В оцінках науковців та політиків сучасне українське суспільство нерідко заслуговує на епітет маргінальне.
