Виборче право – це сукупність правових норм, що закріп люють порядок утворення представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і здійснення гро мадянами своїх виборчих прав шляхом голосування.
Принципи виборчого права – це засади, на основі яких здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати реальним волевиявленням народу, формою прямого народовладдя. Характеристика принципів виборчого права:
1) принцип вільних виборів означає, що громадяни беруть участь у виборах добровільно, без державного примусу – кожний виборець самостійно вирішує, брати йому участь у виборчому процесі чи ні.
2) принцип загальності означає, що право обирати мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років, – це право називається активним виборчим правом.
3) принцип рівного виборчого права означає, що громадяни України беруть участь у виборах депутатів на рівних за садах, тобто всі громадяни мають однакову кількість голосів і кожний виборець однаково впливає на результати виборів.
4) принцип прямого виборчого права означає, що депутати обираються безпосередньо виборцями.
5) таємність голосування на виборах означає, що ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускаються.
6) принцип вільного і рівноправного висунення кандидатів пере дбачає, що всі громадяни України з правом голосу мають право висувати кандидатів. Вони можуть реалізувати це право як без посередньо, так і через політичні партії та їхні виборчі блоки або трудові колективи, збори виборців.
7) гласність і відкритість виборчого права означає, що завжди підготовка і проведення виборів депутатів здійснюються відкри то і гласно.
8) рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії як принцип виборчого права має розумітися так, що всім кандидатам після офіційної їх реєстрації надається мож ливість взяти учать у виборчій кампанії на рівних засадах, вони мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на території України, у них рівні можливості Щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій кампанії з боку держави.
9) принцип неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування.
10) принцип свободи агітації.
Організації демократичних виборів:
1. Свобода виборів і добровільна участь у них громадян. Цей принцип означає, що ніхто не має права впливати на громадянина з метою примусити його до участі чи неучасті у виборах, а також ніхто не може вплинути на його вільне волевиявлення. Цього принципу дотримується більшість демократичних країн. Але є й інший світовий досвід. Так, у деяких країнах законодавство проголошує обов'язкове голосування. Виборчі закони Австралії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів передбачають штрафні санкції за недолю в голосуванні, в Австрії та Греції, на Філіппінах — кримінальну відповідальність.
2.Наявність вибору альтернативних кандидатів. Сам термін «вибори» припускає вибір із різних пропозицій. У випадку, якщо є лише один кандидат (чи партія), мова може йти про його (її) схвалення чи несхвалення виборцями, але не про вибори взагалі. Наявність же альтернативних кандидатів — важливий показник демократизму виборів.
3. Змагальність, конкурентність виборів. Різні політичні сили повинні мати можливість боротися за довіру виборців на виборах, знайомити і переконувати їх у правильності і перевагах своєї передвиборної програми, у вадах електоральних платформ конкурентів. Стан багатопартійності, природний для країн з розвинутою демократією, забезпечує мирне змагання соціальних інтересів.
4. Періодичність і регулярність виборів, недопущення чи скасування перенесення виборів, якщо це не передбачено правовими нормами. Вибори здатні виконувати конструктивні функції, слугувати інструментом демократії за умови, що носії мандатів обираються на визначений, не занадто великий строк. Це необхідно для того, щоб виборці могли контролювати своїх представників, запобігати зловживанням владою і коригувати політичний курс уряду.
5. Рівність можливостей у передвиборній боротьбі. Вона забезпечується створенням умов, за яких розходження матеріальних можливостей не може надати ко-му-небудь з кандидатів переваги і потребує створення виборчої системи, яка не допускає результатів виборів, досягнути яких можна недемократичним шляхом (внаслідок підкупу, погроз, фальсифікацій).
6.Можливість громадського контролю за виборами. Присутність спостерігачів — як іноземних, так і національних — може підвищити авторитетність виборчого процесу для держав, у яких проводяться вибори.
