Флем Сноупс — фолкнерівський антигерой. Його основні риси — відсутність найменших ознак людяності, хитрість, підступність, безмежна жадібність, надзвичайно низький інтелектуальний рівень. Флем, на відміну від усіх, хто його оточує, не має жодної з людських слабостей. Для нього не існують норми моралі; у нього немає жодної пристрасті, яка б переборола головну мету його життя — робити гроші. Жінки його не цікавлять; він, у зображенні Фолкнера, — істота без статі (шлюб Флема з Юлою був фіктивним).
Фолкнерівський «головний Сноупс», як і всі його родичі, є виразником «сноупсизму». Поняття сноупсизму у Фолкнера — це комплекс агресивних, руйнівних сил. Сноупсизм у трактуванні письменника — явище біологічне. Цим пояснюється та увага, яку Фолкяер приділяє фізичній неповноцінності Флема, ідіотизмові Айка, маніакальній пристрасті до вбивства Мінка (саме так трактується злочин Мінка в першому романі трилогії). Але сноупсизм є також моральним явищем, адже саме в моральній сфері викриває Фолкнер шахрая Флема і його численну рідню. Врешті-решт сноупсизм постає як символ сліпого накопичення капіталу, а також як система придушення особистості, що пов'язується в романі «Особняк» із фашистською ідеологією і практикою.
Такі герої, як Гевін Стівенс, його племінник Чардз Маллісон, Володимир Кирилович Ретліф, яких автор називає «крихітним осередком ідеалістів», протиставляються сноупсизму в усіх його проявах і формах. Через сприйняття цих благородних героїв письменник подає основні події трилогії.
