Роман Б. Пастернака «Доктор Живаго» -- це твір про переломний момент історії країни, яка була для письменника Батьківщиною. Отож революція стала подією, яка перевернула світ для таких, як доктор Юрій Живаго. Увесь роман сповнений християнських ідей, що проявляються і безпосередньо через мову, і опосередковано -- через символи. Так уже саме прізвище головного героя « Живаго» асоціюється з образом Христа: «Ти єси син Бога живаго». Та до того ж ім'я героя Юрій так само символічне, бо це варіант імені Георгій, тобто Георгій-побідоносець. Здається, що Юрій Живаго наче спостерігає за життям, а не діє. Та розуміння ним життя і його законів грунтується на християнських цінностях. В основі сюжету проглядає євангельська драма духовного вибору і хресної жертви. Не випадково думки головного героя постійно повертаються до зв'язки життя-смерть-воскресіння. Роман розпочинається й закінчується сценою поховання. Спочатку це поховання матері Юри, а наприкінці роману -- сцена поховання самого Юрія Живаго, яку ми бачимо очима Лари. Вона говорить з ним, як із живим: «Твій відхід, мій кінець. Знову щось велике, невідворотне
Головний герой роману Юрій Живаго вабить людяністю, відкритістю, умінням любити й цінувати життя. Навіть те, що він такий незахищений перед світом, здається радше здатністю до роздумів, сумнівів. У ньому відсутня агресія: Юрій Живаго -- втілення морального ідеалу людини: талановитий, добрий, розумний, до того ж він зберігає свободу духу. Це так непросто, але Юрій бачить світ по- своєму й не підлагоджується ні до кого, адже він особистість, особистість самоцінна й самодостатня. Так реалізує Б. Пастернак ідею роману щодо християнської ідеї свободи особистості. Разом із тим сюжет долі самого героя ніби заданий від початку. Згадаймо початок роману й питання у натовпі: «Кого ховають?» їм відповідали: «Живаго». І його смерть прийшлася на кінець серпня, ближче до Преображення Господнього. То навіщо ж він приходив у світ? Пастернак вважає, що це було потрібно, аби увічнити життя у поезії. Адже письменник прирівнює поетів до посланців Божих.
Вірші, що становлять окрему, заключну частину роману «Доктор Живаго» як вірші головного героя лікаря Юрія Живаго, Борис Пастернак уважав кращими своїми віршами. Тут дуже багато образів пов'язані з Євангелієм.
Пастернаку євангельські мотиви «віршів з роману» були необхідні для підкреслення християнської етики, що лежить в основі «Доктора Живаго». Проповідь Ісуса висвітлює не тільки всі сторіччя наступної історії, але й образи героїв роману. Вона світиться не тільки у Всесвіті, але й у душах Юрія Живаго й Лари.
Живаго, у повній відповідності із прізвищем, живий, його в радянському суспільстві фактично ховають заживо. Не випадково роман починається з похорону батька Юрія й пророчої фрази: «Живаго ховають». І у фіналі докторові Живаго призначена вже «повна загибель всерйоз» він буквально задихається в переповненому трамваї. Але воскреє у своїх віршах, що завершують роман.
