Мета: узагальнити й закріпити знання учнів про вживання м’якого знака; шляхом виконання системи практичних завдань удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з м’яким знаком; удосконалювати навички роботи в групі; розвивати усне й писемне мовлення; сприяти розвиткові мислення, культуру спілкування; виховувати любов до рідного слова, шану до генія українського народу – Тараса Шевченка та його творчості.
Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок (урок-подорож).
Обладнання: картки із завданнями, комп’ютер, мапа з пунктами плану (зупинками).
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Перевірка теоретичних відомостей і первинних умінь і навичок з теми, застосування яких буде потрібним на уроці.
ІІІ. Робота над закріпленням знань, умінь, навичок.
Зупинка 1.
Вчитель: Зупинимося біля дому В. Сосюри та послухаймо уривок з його вірша.
Над широким Дніпром
у промінні блакить
і висока, і тиха могила.
В тій могилі співець
незабутній лежить,
що народу віддав свої сили.
Вчитель: А зараз вкажіть правило, яке поєднує слова з м’яким знаком, використані у цьому тексті. (Блакить, співець, лежить.) Як ви думаєте, про кого йде мова у творі? (Т. Шевченка.) Зараз відправимося до місця його народження, але для цього потрібно виконати одне завдання…
Зупинка 2.
Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без м’якого знака.
Жмен...ці, ін...ший, лос.йон, одц...вітати, Ірпін..., жін...ці, щиріст....
Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву – прочитаєте назву села, де народився Тарас Шевченко.
Відповідь. Моринці. Поясніть, чи вживаємо ми у цьому слові м’який знак (у вимові і на письмі).
