Мет-ка вивч. граматики – один з провідних розділів загальної мет-ки навчання укр. мови. Основне її призначення – забезпечити системний підхід у навчання мови, оскільки вивч. фонетики, лексики, словотвору, а також робота з орфограф. й пунктуац. може бути результативн. тільки за умови нерозривн. зв*язку з граматикою.
Вивч. грамат. має пізнавально-практичне значення. Пізнавальне – подає систему знань про мову, її структ. й закономірності функціонуван., сприяє розумовому розвитку учн. Практичне – граматика є основою для засвоєння орфографії, пунктуац., культ. мовлення; формув. правописних, мовленнєвих та інш. умінь і навич. Починаючи з сер. ХІХст., у методиці граматики визначалися основні напрями: логіко-граматичн. (Буслаєв, Ушинський), психологічний (Потебна, Огієнко), формально-граматичний(Фортунатов, Пєшковський), семантико-граматичний (Чавдаров, Масальський), структурно-семантичний(Біляєв, Пентилюк, Караман) тощо.
Основн. принципами вивч. граматики в шк. є лінгводидактичні(комунікативна і функціонально-стилістична спрямованість навчання, вивч. мовн. явищ у єдності форми та змісту) і власне методичні(вивч. граматичних форм у єдності зі значенням сл., поетапне формуван. грамат. понять, виробл. граматичн. умінь і навич., вивч. граматичн. термінології, забезпечення взаємозв*язку у вивч. морфолог. й синтаксису, граматики та роботи з розвитку усн. і писемн. мовл. учн.).
До ефективн. методів вивч. грамат., крім традиційних(метод усн. викладу матеріалу, методи впр., бесіди, роб. з підручн., спостереж. й аналізу мовн. явищ, програмоване навч., проблемн. метод – класиф. Біляєва), належ.: інформаційно-рецептивн., спонукально-репродуктивн., показово-рецептивний, стимульючо-пошуков., спонукально-пошуков. та ін. До граматич. прийомів віднос. граматичн. розбір, порівняння й заміну граматичн. категор., постановку граматичн. запит., алгоритмізацію тощо.
Грамат. склад. з морфолог. та синтаксису, мають спіл. поняття та правила. Морфолог. вивч. слова, як частини мови, синтакс. – слова, об*єдн. в словоспол. і реч.
Мета вивч. морфолог. – систематизув. знання учн. про частини мови, морфолог. класи слів і їх форми на основі синтаксичних функцій у структурі словоспол. й реч., лексичн. значення слів, особливостей словотвору. Об*єкт вивч. – самост. частини мови, їх грамат. значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль; службові ч.м: грамат. знач., будова, синтаксичне використання; вигук як особлива ч.м. і звуконаслідуваня сл. Завдання – забезпечення засвоєння учнями знань про істотні ознаки ч. м., виробл. вмінь і навичок розпізнав. ч.м., визначати морфолог. ознаки форми слова, правильно і стилістично доцільно вжив. слова різних ч.м., будув. тексти різн. типів і стилів мовл. з оптимальним вживанням ч.м.
Мета вивч синтаксису – систематизув. знання учн. про словоспол. і реч., усвідомити значення синтаксису для комунікативн. д-сті учн., зрозуміти необхідність вивчен. синтаксису у взаємозв*язку з інш. розділами мови, осмислити ефективність вивчен. інших розділів на синтаксичн. основі. Об*єкт – словоспол., реч., синтаксичн. зв*язок, засоби зв*язку між компонентами синтаксичн. одиниць, інтонац., порядок розташування елементів як засобу вираження смислових і граматичних зв*язків між мовними одиницями. Завдання – сформув. в учн. умін. розрізняти словоспол. та реч., знаход. в словоспол. головне і залежне сл., ставити запит. до залежн., визнач. головні і другор. чл. реч., розрізн. просте й складне реч., усвідоми основні ознаки тексту, знаход. пряму мову в реч. й тексті.
Систематичне навчання синтаксису здійснюється у 8-9 кл. Методикою передбачено 5 етапів навч. : практичне ознайомл. з синтаксичними поняттями в початков. шк.; пропедевтичне вивч. в 5 кл.; поглибл. знань із синтаксису в процесі засвоєння морфолог., систематичний курс синтаксису; удосконалення комунікативн. умінь і навич. старш. шк. на основі узагальнення відомостей про синтаксис укр. мови.
До осн. методів і прийомів вивч. словоспол. і реч. належ.: синтаксичн. розбір реч., аналіз словосполучень, уведення та вилучення окремих компонентів речення, поширення й скорочення реч., конструювння і реконструювання синтаксичн. одиниць, складан. речень за опорними словами, схемами, редагуван. різн. типів речень.
Завдяки синтаксично організованому мовному матеріалу можна ознайомл. учн. із стилістичним використанням засобів морфолог. Тому врахування синтаксичн. зв*язків слів та їх форм створ. умови для використання різноманітн. вправ, спрямованих не тільки на закріпл. теоретичн. відомостей, а й на вдосконал. мовленнєвих навичок, підвищення рівня мовн. культури учн.
